Мій улюблений предмет - це українська мова!
<span>Адже, перше слово "мама" людина каже рідною мовою, вивчає українські літери, складає з них слова, поповнює свій словничок. Українська мова - наймелодійніша і найбарвистіша у світі! Це мова нашого народу, це мова, котрою я спілкуюся. Неможливо передати словами усі барви рідної мови - її треба чути, вивчати, знати. На жаль, деяка частина українського народу не знає рідної мови </span>
<span>У мові відображений весь народ і вся його Батьківщина, народний дух... Усі природні явища: бурі і грози, дощі і сніги - відбиваються в рідній пісні, в рідних мелодіях. Краса української мови живе у творах письменників. Саме вони змогли передати нам її красу, саме це і є підґрунтям для української літературної мови. Але у творах відбивається не тільки краса природи і природних явищ, а ще й уся історія духовного життя народу. Кожне покоління передає наступному свої надбання, здобуті протягом життя. У цю скарбницю рідної мови складають плоди сердечних рухів і "мелодію душі", плоди історичних подій, сліди пережитого горя і пережитої радості - все це народ зберігає у рідній мові. Мова є найважливіший, найбагатший і найміцніший засіб, що з'єднує минулі, теперішні і майбутні покоління. </span>
<span>За це я і люблю її!!!</span>
Неологізми, пов’язані з новітніми технологіями (Інтернет, штучний інтелект, соц мережі)
Архітектура Софії Київської зачаровує нікого не може залишити байдужими і
внутрішнє оздоблення храму .Перлиною світового мистецтва є мозаїки
Софії Київської.Центральний образ собору-Марія Оранта ця мозаїка
виконана особливо майстерноНапевно її виконував найуміліший майстер
.Якщо придивитися то мозаїка не пропорційна. Мозаїки софії Київської
неймовірно красиві
Соснових,піщаних,приземкувата,тоненькі,маленькими,ніжні,дрібні,бузкові.
Це прикметники.
1) "В серці знайшла я теє слово чарівне, що й озвірілих в люи повертає" (Леся Українка "Лісова пісня")
2) "Іван був дев'ятнадцятою дитиною у гуцульській родині Палійчуків" (Михайло Коцюбинський "Тіні забутих предків")
3) "Хто знає, що робиться там, де людина не може бачити..." (Михайло Коцюбинський "Intermezzo")
4) "Хто ж буде дома їсти варити, наколи жінка стане до уряду ходити? Хто буде порядкувати, прати, шити? Невже ж мужчина?" (Ольга Кобилянська "Люина")
5) "500 рублів приданого, весілля на наш кошт, 2 годи доставлять в город топливо і деякі предмети на продовольствіє і хату поставить у городі" (Іван Карпенко-Карий "Мартин Боруля")