1. Допомагай слабким, маленьким, хворим...
2. Не будь жадібним
3. Прощай помилки іншим
4. Ніколи не заздри!
<span>5. Жалій інших, а не себе.</span>
Захищаючи рідну землю, Захар Беркут, робив все для врятування сина, і насамперед визволення для подальшого вільного життя села.
Громада не шкодувала нічого, виготовляючи зброю. Вона була справжнім господарем на своїй землі. Рідній і дорогій землі. Вороги їх не зрозуміють вони честві. Та тухольці розуміли, що все це роюлять для себе і їм ніхто не допоможе
На мою думку перемогу можна одержати тільки у чесній боротьбі.
Багато людей не помічають нічого на шляху до бажаного. Я вважаю,що це не правильно. Перш за все треба залишатися людиною.
Згадується приклад з історії, коли на відомому вело-змаганні "Тур де Франс" один з велосипедистів впав,зачепивши кілька інших спортсменів,і лише двоє інших зупинилися щоб допомогти. Вони пожертвували мвоїми можливими місцями на пьядесталі перемоги,але допомогли іншим.Згодом жюрі дозволило їм пройти цю ділянку трасси знову. Так,вони не допомогли,але показали себе як гідні супротивники.
Тому,слід пам*ятати правило бумерангу: все повертається,та перемагати чесно.
У головного героя гаряче і любляче серце. Він не терпить несправедливості, він відважний. Часом Міо дуже важко, часом він впадає у відчай і навіть плаче, але все ж таки здійснює свій подвиг і стає героєм. Образ Міо дано в розвитку. Спочатку це самий звичайний хлопчик, але думка про визначене йому подвиг (про нього розповідають в старій легенді, яку нашептав Міо казковий колодязь), про страждання людей надає йому мужності. До кінця твору Міо знаходить і батьківську любов і дружбу, домагається виконання всіх своїх заповітних бажань. Самовідданість, відвага, почуття обов’язку, підтримка друзів ведуть його до перемоги.
Нет уз святее товарищества! Отец любит свое дитя, мать любит своё дитя, дитя любит отца и мать. Но это не то, братцы: любит и зверь своё дитя. Но породниться родством по душе, а не по крови, может только один человек.