Кожна нація, якій пощастило відкрити і висловити свою творчу ідентичність, своє глибинне самопізнання, базу національної культури, осягнула це могутнім словом свого національного пророка. Серед тих щасливих, вибраних народів є і ми, українці, бо маємо геніального Тараса Григоровича Шевченка.Він безсмертний для нашого народу – явище унікальне, неординарне. Тому все, що з ним пов’язане, дороге нам і рідне.Саме тому 15 та 16 березня у Войнихівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів були проведені заходи, які нагадали про геніального Кобзаря. Приємно, що діти охоче беруть участь у позакласних заходах, присвячених творчості великого українського поета, часто самі виступають їх ініціаторами. Не став виключенням і цей рік. Розпочався тиждень парадом вишиванок, до якого долучилися як учні так і вчителі. Чудовими українськими орнаментами зацвіла школа. Нещодавно у нашому навчальному закладі з’явився сучасний кабінет народознавства. Саме там була проведена театралізована літературно-музична композиція «Шевченкові вклоняємось доземно», яку підготувала вчитель української мови і літератури Носенко Любов Григорівна. Вона допомогла учням старших класів пізнати соціальні, політичні, життєві ідеали великого поета. Неймовірно зворушливими були виступи дітей з поетичними рядками безсмертних віршів.Наступним виховним заходом став ліричний альманах « Шевченко – наша гордість і слава!», проведений вчителем-словесником Бабенко Людмилою Миколаївною. Незабутні слова Великого Кобзаря, покладені на музику, не лишили нікого байдужим. А презентація « Кохання Шевченка» показала, що в тому, кого і як кохав творець, – один із ключів до його творчості. Минуло 200 років від дня народження Т.Г. Шевченка, але й сьогодні його слово живе між нами. Свідченням цього стали поетичні зустрічі «Сторінками поезій Кобзаря», «Ми любимо твори Шевченка», «Віршів віночок від Тараса». Читання поезій Т.Г. Шевченка викликало жваве зацікавлення серед усіх учнів школи. Така поезія не може не захоплювати.Було проведено конкурс малюнків, ілюстрацій, присвячених життю і творчості Т.Г. Шевченка. Упродовж тижня у шкільній бібліотеці ( бібліотекар Мещерякова Анастасія Сергіївна) діяла виставка літератури «Шляхами великої долі», «Пам’ятає сина Україна», «Ми тебе не забули, Тарасе!», а також багатотомні твори, присвячені його життю та творчості.Завдяки наявності мультимедійних засобів, учні мали змогу переглянути художні фільми про життя і творчість Т.Г. Шевченка «Заповіт», документальну трилогію «Віра». «Воскресіння». «Поступ»; «Обличчя української історії. Тарас Шевченко» тощо.І як доказ любові до геніального українця з ініціативи директора школи Носенка Григорія Миколайовича у нашому навчальному закладі з’явилося чудове панно до 200-річчя з дня народження Великого Кобзаря. Змінюються часи, але незмінним, невичерпним і не до кінця прочитаним і розгаданим залишається сам Шевченко.<span>Ми впевнені, що ці та інші заходи, які відбулися у школі, допоможуть молодому поколінню зрозуміти та усвідомити неоціненний вклад Тараса Шевченка в зародження та розвиток української культури, мови, нашої державності.</span>
Так,я погоджуюсьз думкою про те,що легше тобі на душі стане,як пісня до твого серця загляне. <span>Тому,що без пісні немає життя .Пісня це життя,душа,без пісні небуло б ні рослинки, ні тваринки.Раніше піснею,молоді люди розказували свої почуття дівчатам,яких вони любили.</span>
Калитка на перший погляд любить землю і навіть називає її святою земелькою.Але для нього земля є засобом збагачення.Власницька любов до землі,думаю не приносить йому радості,а примушує думати лише про гроші та збагачення.Герасим працьовита людина,але бажання збагатитися зробили його обмеженим і ненаситним.Він працює зранку до вечора сам і примушує працювати свою дружину Параску і сина Романа.Заради достатку він готовий пожертвувати коханням і щастям Романа та Мотрі.Посватати дівчину він обіцяє для того ,щоб вона краще працювала.
