В першому реченні, так як зустрічаються два схожих слова героїчно та герой
Небе́сна Со́тня» — прийнята в Україні збірна назва загиблих протестувальників, які мали безпосередній стосунок до ідеї та акції Євромайдану (Революції Гідності) у грудні 2013 — лютому 2014 року.
21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану[5]. Цього дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали «Небесною сотнею»[6]. Під час прощання з загиблими лунала жалобна пісня «Плине кача…» Список на виплату одноразової грошової допомоги родинам загиблих у розмірі 121 800 грн. налічував 98 осіб.
<span><span>22 січня 2014 року під час протистояння на вулиці Грушевського у Києві за нез'ясованих обставин було застрелено двох активістів Євромайдану. Того ж дня в Київській області було знайдено тіло ще одного активіста, який був викрадений за день до цього.</span><span>За не підтвердженою владою інформацією одночасно із вбивством Юрія
Вербицького в ніч з 21 на 22 січня, ймовірно, було вбито ще одного
активіста Євромайдану[14].</span><span>За інформацією комендатури Євромайдану та свідків, 22 січня, під час
подій на вулиці Грушевського, було вбито ще 2-х невідомих
протестувальників[115].</span><span>За інформацією 21 січня помер чоловік, який впав з колонади стадіону «Динамо»[116].</span><span><span>18 лютого 2014</span> р. — в центрі Києва знайдене одне безголове[117] тіло активіста Євромайдану[118] (кримінальний почерк силових структур — як з журналістом Гонгадзе),
два тіла на барикадах біля виходу з верхнього «Хрещатика» в Києві
(вулиця Інститутська), офіційно підтверджено три вбиті особи
мітингувальників[119][120]; на березі ріки Дніпро в Києві віднайдене ще одне тіло активіста Євромайдану з хусточкою Самооборони Майдану на шиї[121], та вже загинуло 20 мітингувальників (Міністерство охорони здоров'я України ще раніше підтвердило 11 аналогічних смертей)[122]; у Михайлівському соборі лежать тіла 4 активістів ЄвроМайдану тощо[123]; на медекспертизу в Києві привезено п'ять тіл[124]; біля Києва знайшли тіло чоловіка зі стрічкою Євромайдану на одязі та навмисно спотвореним обличчям[125];[126]; медики Києва повідомляють про 11 загиблих активістів Євромайдану[127]. За повідомленнями медиків, 15 чоловік було вбито на Інститутській вулиці, 22 чоловік — на вулиці Михайла Грушевського. Значна кількість жертв — поранені, яких добивали силовики[128]. Також 5 чоловік загинуло при штурмі майдану.</span><span><span>20 лютого 2014</span> р. — невпізнане тіло[129]. За інформацією Медичної сотні загалом загинуло близько 100 осіб, ідентифіковано — 58 осіб[130][131][132].</span><span><span>21 лютого 2014</span> Міністерство охорони здоров'я України офіційно визнало 77 смертей за 18-21 лютого 2014 року[133].</span><span><span>24 лютого 2014</span> Міністерство охорони здоров'я України офіційно визнало 89 смертей та 726 постраждалих, 520 особа ушпиталена, з 312 — втрачений зв'язок.</span><span>Станом на <span>26 лютого 2014</span> року в «Будинку профспілок» у Києві віднайдено 11 заживо згорілих людей[134].</span><span>Станом на <span>28 лютого 2014</span>
року, 94 людини загинуло за час протестів в україні — МОЗ. Всього 88
осіб загинуло в місті Києві з часу протистоянь учасників масових
протестів з силовиками, тобто з 30 листопада 2013 року. Причому 83 особи
померло в столиці за період з 18 по 28 лютого 2014 року. У регіонах
загинуло 6 учасників акцій громадянського протистояння, з них 2 особи в Криму, 2 — в Хмельницькій області, 2 — у Черкаській області[135].</span><span>Станом на <span>28 лютого 2014</span> року: Ігор Мірошниченко: «Київський крематорій спалював невпізнані тіла загиблих майданівців»[136].</span><span>Станом на <span>3 березня 2014</span> року: МОЗ: Число жертв у ході протестів в Україні зросло до 95 осіб[137].</span><span>Станом на <span>3 березня 2014</span> року: МОЗ стала відома точна кількість загиблих під час пожежі в Будинку профспілок[138].</span><span>Точна кількість загиблих під час протестів буде відома за місяць — МОЗ. Станом на <span>5 березня 2014</span> 99 загиблих, але в дуже важкому стані перебувають 15 осіб[139].</span><span>Станом на <span>6 березня 2014</span> року на лікуванні в закладах охорони здоров'я Києва перебувало 216 осіб[140].</span><span>Станом на <span>9 березня 2014</span> року кількість загиблих у сутичках у центрі Києва з 30 листопада 2013 року досягла 101 особи[141].</span><span>Станом на <span>14 березня 2014</span> Євромайдан SOS. Оновлений список загиблих станом на 14 березня[142]</span><span>ПС стверджує: невідомий герой (Святослав (Боєць)) з Будинку профспілок — їх боєць. 05 квітня 2014.[143]</span><span>10 квітня 2014
року в українських ЗМІ було поширено інформацію від медиків-волонтерів
про те, що список жертв Євромайдану може сягнути 780 осіб[144][145][146]. 11 квітня 2014 року міністр охорони здоров'я Олег Мусій,
який був керівником медичної служби Майдану, заявив, що інформація про
780 загиблих є провокацією й не відповідає дійсності. Він підтвердив
офіційну статистику, за якою на 10 квітня загинуло чи померло 105
активістів Майдану.</span></span>Під час прощання із загиблими зі сцени Майдану 21 лютого 2014 року звучала жалобна пісня «Пливе кача…», що стала неофіційним гімном «Небесної Сотні»
<span>Многие видят на
прилавках магазинов кормушки–спиральки и считают, что это единственная
модификация кормушек. Но это совсем не так. Поэтому хочется рассказать
какие бывают кормушки.
В моём арсенале есть кормушки разных форм,
и все они сильно отличаются друг от друга. Какую же кормушку выбрать? Давайте
вспомним само назначение кормушки. Она предназначена для доставки корма в
место лова. А соответственно в зависимости от состава, плотности, вязкости
прикормки кормушка меняет свой внешний вид.
Можно сделать кормушку
из куска капроновой сетки, с величиной ячейки не более 5 мм. Годится
капроновая сетка от подъёмника, которым ловят мальков. Можно также
использовать небольшой плетёный проволочный садок. Для бечёвки обязательно
нужен капроновый шнур — он не гниёт и износоустойчив. Достаточно сшить
мешочек нужного размера и пропустить сквозь него капроновый шнур для
затягивания кормушки. Внутрь следует положить грузило, не забудьте
проследить, чтобы оно не смогло проскользнуть сквозь сетку кормушки. (Рис.
1.)
<span>
Рис. 1. Кормушка из сетки
</span>Есть очень много
разного рода кормушек (Рис. 2.). Например, жестяные конусообразные с
открывающимся дном. Существенный недостаток их — малый объём. Применять
такую кормушку можно при ловле с лодки. Удобны кормушки, изготовленные из
проволоки.
<span>а б в г д
Рис. 2. Кормушки: а -
мотыльница; б - тарельчатая; в - открытая игольчатая; г - спиральная; ж -
корзиночка;
а б
Рис. 3. самодельная кормушка-спиралька а – общий вид; б – в
сравнении с заводской кормушкой </span>
Для изготовления кормушки
(Рис. 3.) понадобятся:
• сталистая проволока небольшого
сечения
• свинец
• стержень от гелиевой ручки
•
гвоздь толщиной, чуть большей толщины стержня гелиевой ручки
•
дощечка 5*5 см, толщиной 1,5см
• дрель
• сверло толщиной
1см
• пассатижи
• ёмкость для плавки свинца
• плоская
стамеска
• молоток
• струбцина
<span>Первым делом просверливаем в дощечке глухое отверстие (не
насквозь!) глубиной 1см.
Затем вбиваем в
получившееся отверстие гвоздь. Он должен крепко держаться и не
вываливаться.
Далее при помощи стамески раскалываем дощечку так, чтобы
раскол проходил строго по центру отверстия.
Складываем дощечку
воедино, зажимаем струбциной и вставляем гвоздь.
<span>
Расплавляем свинец и заливаем его в отверстие. Свинец
надо заливать так, чтобы он не вытекал наверх, для этого плавить надо
только то количество свинца, которое необходимо для заполнения ёмкости.
При определённой сноровке это не трудно сделать.
Когда свинец остынет,
струбцину можно разжать и кусачками извлечь гвоздь из свинца. Отлить надо
два «бочёнка».
Когда «бочёнки» готовы, насаживаем их на стержень от
гелиевой ручки. Они должны плотно передвигаться по стержню.
Навиваем
проволоку, концы которой надо подоткнуть под «бочёнки» - так спиралька
будет надёжно держаться и не будет сползать. На водоёме можно регулировать
количество корма в кормушке, раздвигая и сдвигая «бочёнки».
</span></span></span>
Одного разу після школи я подався до бібліотеки. Я вирішив записатися туди, щоб самостійно брати книжки. Досі мати або моя старша сестра-десятикласниця брали для мене книжки. Їхати було недалеко, усього дві зупинки тролейбусом, можна було б і пішки пройти, але мені здалося, що буде солідніше під'їхати. Свою зупинку я, замріявшись, звичайно, пропустив. Отже, довелося повертатися. І ось я перед будинком, де розташована бібліотека.
