а) «Нащо крилатим ґрунт під ногами»? б) «Для мене ж той край найкращий, де виросли крила мої».
Відповідь:
Пояснення:
Кобзареве слово "живе"
На мій погляд, кобзареве слово дійсно "живе", причому у двох сенсах одночасно. По-перше, поезії Тараса Григоровича Шевченка - нашого Кобзаря - є живими, бо беруть за душу. Героям його віршів завжди співчуваєш. Читаючи поезії Шевченка, я ніби чую голос самого Кобзаря - людини, яка дуже любила свій народ і прагнула кращої долі для нього. Образи шевченківських поезій теж живі: легко повірити, що він писав про реальних живих людей.
По-друге, хоча поезії Шевченка були написані більше сторіччя тому, кобзареве слово досі "живе". Багато чого змінилося в України з тих часів, коли жив і творив Кобзар. Багато з того, про що він тільки мріяв, стало реальністю. Але Шевченка досі читають і перечитують, йому зводять пам'ятники, його ім'ям називають школи та вулиці. Майже в кожній родині на книжковій полиці стоїть "Кобзар" - збірка поезій Тараса Шевченка. Його будуть читати і через сто, і через двісті років, тобто його слово - живе і ніколи не помре.
1)Отримання літнього завдання.
2)Вїзд Сергія і Митька до бабусі в село
3)Похід на річку
4)Дорога до озера
5)Страшна розповідь про химеру
6)Ночівля біля озера
7)Вивчення до бібліотеки
8)Митькозавр Стеценка із Юрківки
9)велечезні сліди на березі
Хто він,звідки родом,чим займається .
як ставиться до оточуючих (рідних,знайомих,малознайомих)
яке ставлення оточуючих до нього .
висновок що вразило