Приваблювати, зваблювати, манити, приманювати
Повернулися Павлусь с Ганнусею додому.Відбудували вони свій дім.Потім виріс Павлусь та став козаком.Пішов на похід та повернувся с перемогою.Потім Павлусь став найгарнішим козаков та воєводою у ті часи.До зверталися на допомогу і він усім допомогав.Він та Ганнуся були добрі люди и жили вони довго та щасливо!!!
Ответ:
Єслі не правильно скажу но я не помню но думаю А хати
Звиняйте, але знайшла тільки на російській.
ПОХВАЛА ДЕНЬГАМ .
Я знаю денег деланья тщету.
Чем больше их, тем меньше сна в хозяине.
Но верю я в их пользу, в правоту.
Они - константа, солнца постояннее.
Я - тёмен, тку на ощупь жизни нить,
Поэтому излишне осторожен.
Но искренне хочу предупредить,
Кто в добываньи денег отморожен:
Лишь деньги знают, сколько стоит всяк,
И сколько мертвенности в нём, и сколько живости.
О, деньги! Не дурманный вы косяк,
А - мера и труда и справедливости.
Но это верно в государстве том,
Где правят не предатели, не лохи,
И не ростовщики. Когда-нибудь потом
И наши деньги станут нам не плохи.
<span>Жыву бяздоннай трывогай,Таму, што сэрца маё распятаТакія радкі ў пасмяротнай кнізе «Быў. Ёсць. Буду» мог напісаць толькі той, хто свядома распяў сябе, як Ісус Хрыстос, на крыжы ў імя людскога роду. Так і здарылася на самай справе: песняра не прызнавалі ці прызнавалі напалову. З пакутніка-заступніка здзекаваліся за тое, што ён паказваў сапраўдны, драматычны, складаны і разам з тым легендарна-гераічны лёс зямлі пад белымі крыламі. Што выхоўваў у жывых любоў да нацыянальнага, роднага. Што шанаваў і ўздымаў на нечуваную вышыню старонкі забытай гісторыі. Яму не далі пры жыцці званне народнага, а ён стаў амаль самым чытэльным, самым дарагім для абсалютнай большасці беларусаў пісьменнікам.Быў. Ёсць. Буду.За ўсе мільярды двухногіх.</span>