Настала зима. Навколо все біле-біле: м'який пухнастий сніг рівним шаром покрив землю. Сніг всюди: на лавках, на дахах будинків, на деревах. Дерева стоять у снігу, немов яблуні в цвіту. Білі-білі. І тільки де-не-де видніються червоні кетяги горобини. А під горобиною багато пташиних слідів. Зима це чудова пора року!
Восени зовсім не хочеться дощу, тому що й так стає прохолодно, часто
дме вітер, погода похмура й непривітна. Осінній дощ сумний та холодний.
Його краплі швидко збігають по листям дерев, а далі листя саме з жалем
падає додолу.
Осінній дощ показує нам, що літо закінчилося, а природа
готується до зимового сну. За стіною дощу десь угорі ховається чисте
небо й сонечко, якого так не вистачає в холодну пору року! Але у
природи немає поганої погоди, та навіть дощ залишає по собі одну
приємну річ – свіже повітря. Після дощу восени так легко дихається!
Листок, листя, листоноша.
Високий-високо,висока,високе.
Ходити-ходив,ходить.
Писати-письмо,письмовий,написав,писала
Читати-прочитав,читання,читала.
...у нуль цілих п'яти десятих процента (в укр.мові дозволено використовуваит як слово відсоток,так і процент) жінок і у нуль цлих восьми десятих процента чоловіків