Тому що у 20 роках вин писав дуже красиви та лирични твори
Першим виділити можна, як проводили неділю у селі, другим весілля, похорони, як проводжали вівчарів, тай у загальному, життя українського сільського населення у дану добу. Цей твір дуже чітко показує нам цю епоху, ми наче переживаємо кожен рядок, автор дуже вміло передав атмосферу гуцульського життя !
Трагікомедія –
драматичний твір, у якому поєднані риси трагедії і комедії, де засобами гумору
й сатири викриваються суспільні вади й негативні людські риси.
<span>n </span>Трагікомедія
«Мина Мазайло» має ряд особливостей
<span>1. </span>Драму неможливо
перекласти іншою мовою, оскільки втрачається обґрунтування українських і
російських слів, зіставлення спільного і відмінного в мовах.
<span>2. </span>У творі немає
позитивних персонажів.
<span>3. </span>Прізвище Мазайло
не є ганебним.
<span>4. </span>У творі
містяться досить прозорі натяки як на облудність радянської українізації, так і
на те, що невдовзі велетенська країна перетвориться на суцільну тюрму або
концтабір.
<span>5. </span><span>Фіаско для Мини
Мазайло було можливе лише у творі, бо в реальному житті всіляко підтримувалися
перевертні і яничари, уміло використовувалися для боротьби зі справжніми
патріотами. Мина затіяв зміну прізвища з метою виявити свою лояльність до
існуючої влади, не стати другосортним після можливого провалу українізації.</span>
Жанр «Федько халамидник»: соціально-побутове оповідання.
Оповідання «Федько-халамидник» із багатьох поглядів є твором автобіографічним. Збереглися записані дружиною Винниченка спогади його матері, в яких є деталі, які знаходимо і в оповіданні. Наприклад, згадки про те, як Володимир тримав сусідських дітей «трохи в терорі» . Федьків батько — працівник друкарні — у родині Винниченків друкарем був старший брат Володимира… Та й довкілля, змальоване письменником, дуже нагадує Єлисаветград часів його дитинства. Проте найголовніше, мабуть, те, що своєму героєві В. Винниченко віддав чимало власних рис…
Я вважаю,що людське щастя-бачити рідних та близьких завжди усміхненими. Зараз,в сучасному суспільстві,на привеликий жаль,люди вважають за основний камінчик до побудови щастя-гроші. Вони вважають,що маючи гроші можна бути багатим,що і є щастя. Вони тягнуться вгору,хочуть мати великі матеріальні статки,при цьому не думаючи що справжнє щастя зназодиться зовсім близько,можливо,навіть,за декілька кроків від тебе. Люди витрачають безглуздо свій час на роботі,не задумуючись,що твоя маленька та найрідніша часточка серця жагає твоєї уваги, у вашої матері сталось щось приємне,і їй кортить розповісти вам це,але ж,прикро,що людям не до цього. Вони іноді агресивно на це реагують.
Тобто,можна зробити такий висновок,що щастя,по-перше,ні за які гроші не купиш, а по-друге,істинне людське щастя-це ваша сім'я,ваші друзі та всі загально-людські цінності життя.