Без дружби життя було б сірим і не цікавим, тому що друзі частина життя кожної людини. Дружба - це безкорисливі, особисті відносини між людьми, засновані на довірі, теплоті сердець, відкритості й щірості. вмінні вибачати. Ти є повноцінною людиною, коли вмієшь любити. І через такі близькі взаємовідносини як дружба, ми цьому вчимося. Близький друг - це майже рідна людина. Найважливіше, це вміння зберігати в середині немов би хиве джерело. Можна знати людину десять років, але завжди знаходити у ній щось нове. З роками, людина внутрішньо зростає, іде вперед, і це справжне щастя внутрішньо зростають разом. Кажуть: " В мене є багато вимог, якою має бути людина. Чемною, розумною, цікавою і т. п.". Але є дуже мало замків, до яких підходить такий складний ключ, це мабуть неправильно.
Я відчуваю, що замок сердця має відкриватися просто "шпилькою"), але ця шпилька має бути золотою - це вміння віддавати любов.
Тому друзі, це важливі люди в житті, бо вони дають нам можливість, робити найголовніше, віддавати.
1)михайлик - головний герой твору, бідний сільський хлопчик. 2) Портрет і зовнішність героя. 3 ) риси характеру: а) чемний; б)добрий; в) працьовитий; г) шанобливий; д) кмітливий; е) цілеспрямований; є)допитливий; 4) Прагнення героя: а) жага до навчання; б) любов до природи; в)пізнати світ; г)читання книг та написання власних творів. 5) Михайлик та інші герої твору. 6) Значення образу Михайлика.
Неоднозначне питання. У житті головного героя сталася драматична подія - померла рідна дитина. Тепер він дивиться на свої меблі наче не своїми очима. Він нібито змирився з цим, та водночас його не відпускає відчуття страшного болю за свою донечку. Батько метається, як поранений звір загнаний у клітку. Зі сльозами на очах він тримає в руках зелену чашку, яка стає єдиним атрибутом зняття інтенції божевілля. Чоловік заспокоює свою дружину, наголошуючи на тому, що в них ще народяться здорові діти. Це підлість зболеної душі і жорстокої пам'яті.
Батько мотивується виключно традицією, звичаями, морально-етичними нормами, власним емоційним ставленням до світу (і тут він належить сам собі). Суто особисте - це неусвідомленість ситуації, свого роду певна обмеженість своєї волі. Батько, як художник, відчуває неспівмірність людського і творчого. І саме це штовхає на аморальні кроки чоловіка, який, бачачи безвихідь ситуації, вибачливо звертається до своєї померлої доньки. Тобто, його одержимість, бажання пізнати життя у всій його повноті, його візуальна стратегія взяли гору над батьківським почуттям
Я пам'ятаю,як я подивилась фільм "Паперові Міста" та закохалась у цей фільм! Після цього мені захотілось прочитати його . Одразу як я купила цю книгу,то зрозуміла,що це найкраще,що я тільки могла читати! У цієй книзі йде розповідь про хлопчика та дівчинку,яки жили по сусідству та вчилися в однієй школі,але ніяк не могли спілкуватися,бо хлопчина соромився підійти до неї, а далі відбувається щось насправді заворожуєче! Я усім раджу прочитати цю книгу.
Этот фразеологизм обозначает очень много потому что когда чистешь рыбу с нее падает ОЧЕНЬ много луски и в народе ее называли перьями
