... легкої меланхолії, захоплення і здивування. Ольга Кобилянська завжди пронизує свої твори червоними нитками суму і усвідомлення. Мені здається, що її твори деколи занадто печальні, але вони всі актуальні в наш час.
Тема: зображення благотворного впливу приходу весни на ліричну героїню, яка занедужала.
Ідея: заклик бути оптимістом та жити в гармонії з природою.
Основна думка: «Моя душа ніколи не забуде того дарунку, що весна дала».
Основний мотив: гармонійна єдність людини та природи утверджує оптимізм.
Композиція.
Експозиція: «була весна...».
Зав'язка: буяння весняної природи та самотність хворої ліричної героїні.
Кульмінація: заглянула «у вікно до мене» весняна краса.
Розв'язка: «моя душа ніколи не забуде того дарунку».
коли ще не боло хлиба жили бабушка і дедушкаю. не було у них що исти. одного разу пишов дет по гриби. и раптом побачив пшеняне поле так обрадувався дет , нарва, и пишов додому. засмутився дет коли поняв що нема що додати до випички. и потим придумав зробити просто випичку без ничого. і він назвав його "хліб"!
План-характеристики образів Яви та Павла Іван Рева та Павло Завгородній — друзі-п’ятикласники. Пригода — невід’ємна частина життя хлопців. Риси характеру: а) доброта і чуйність; б) справедливість; в) винахідливість: г) гумористи, бешкетники, здатні на вигадку; д) зневажливо ставляться до навчання.
