Мій дім-моя фортеця. Цим небагатослівним висловлюванням ми маємо на увазі, величезний сенс. Коли ти в малому віці, ти не бажаєш жити за законами сім’ї. Але, подорослішавши, ти розумієш, що ці закони потрібні.
Це правила твоєї фортеці, твоєї родини, твого будинку. У кожній родині мають місце існування ті чи інші закони, свої традиції. Ти ростеш, виховувати у своїй родині, біля своїх батьків, брата, сестри, з їх допомогою ти отримуєш нове світосприйняття, по-новому сприймаєш все, що відбувається. Бачиш першу мамину посмішку, посмішку щастя.
У сім’ї, ти, любиш і ненавидиш, ненавидиш і любиш. Коли стаєш підлітком починаєш не любити, старшого брата і сестру. Минає півроку, і все знову по-старому. Ти знову їх любиш і скрізь і завжди з ними.
Потім років через 7-8 ти йдеш зі свого будинку, летиш з гнізда, де ти виріс. І, здається, ти радий цьому. Але проходить рік, другий і все ж тебе знову тягне в той старенький будиночок, до батьків.
Де ти жив до цього і де ти виріс, але змінити вже нічого не можна. Сім’я-це святе. У цьому будинку ти виріс, зробив перші кроки, сказав перше слово. І ти повинен і зобов’язаний, любити і поважати свою сім’ю, батьків. Так як саме їм ти зобов’язаний своїм життям.
Твій дім-це твоя фортеця і ти повинен його захищати
Білий сніг на зеленому листі
(твір-мініатюра)
Гарячі промені сонця пригріли холодну після зими землю, задзюрчали струмки, заспівали птахи. Ми нетерпляче чекаємо пробудження всього живого. Дуже хочеться побачити красуню-при-роду в її зеленій величі.
Першою з'являється молода травичка. Вона ще не повкриває землю суцільним килимом, а з'являється лише в окремих місцях. З'явилось молоде листя, зацвіли яблуні, вишні, абрикоси, задзвеніли голоси птахів. Природа вже повністю прийняла весну. І враз — несподіваний білий сніг! Сніг покрив зелені листочки. Вони, народжені нещодавно, ще безсилі і безпорадні. Холодний сніг випробовує їх на витривалість. Та ось сонце розштовхало снігові хмари. Повернулось тепло на землю, і під вечір сніг розтанув. Листя заплакало від радості.
А запитаєтеся ви "Чому соняшник називають сином сонця?"А це тому що він дуже схожий на сонце. Такого ж самого яскравого кольру. Але це не тільки так соняшник
дуже любить сонце.від сонця так і пішла назва соняшник.
