П<span>окохала дівчина козака, але волоцюгу — без хати i роду. Коли засне мати, то й біжить вона опівночі до парубка над ріку під вербу. I милуються в любощах, аж поки не зазоріє.
Та ось поїхав козак y похід, залишивши дівчину з тугою та смутком в серці. Щодня бігала вона на пагорб, що за селом. Довго стояла на вершині, вдивляючись y шлях, що зникав за обрієм, визирала, чи ми- лий не їде. Та як не було козака, так i нема, a дівчина карі очі видивляє, сльози ллє. А мати свариться на неї, що не береться до роботи.
Одного разу під вечір дівчина, як завше, пішла на пагорб. Мати вернулася з роботи стомлена i, не заставши дочки вдома, спересердя закляла її словами: «А бодай ти вже i не вернулася більше» — i дівчина, як стояла — та й стала на горбі тополею.</span><span> </span>
У творі Панаса Мирного ''Кайдашева сім'я''' Омелько Кайдаш змальовується у жартівливому та трагічному жанрі, це досить забобонний чоловік який попри свою схильність до оковитої знаходить себе і у церкві, що дивує нас як читачів, адже таке поняття не дуже є сумісним. Старий Кайдаш уособлює в собі звичайного селянина, чудового майстра своєї справи ,але він зовсім не користується авторитетом серед своїх близьких, адже діти та жінка його зовсім не поважають, але я вважаю що він в цьому творі показаний у трагічно-реалістичному образі, і саме образом цієї людини митець хотів показати трагедію тогочасного селянина.
<span>1. жизнь в вилле курице 2. знакомство с томми и анникой 3. жизнь без папы и мамы 4. соседи вызывают полицию 5. ппепи играет сними в салочки</span>
Полтава, тому що місто закінчується на "А", а інші на "И".
Похилі місцевості орють поперек схилів. На крутих схилах засівають багаторічні трави ,які корінням закріплюють грунт. Насаджують лісозахисні смуги , що стримують вітри , які здувають верхній шар грунту.