1.Вони після всіх випробовувань залишилися друзями.
1. в якому році було написано вірш?
2.тема вірша?
3. ідея вірша?
4. проблематика вірша?
<span>тема: взірець для творчої людини - природа, у якій все гармонійно поєднане, включене в життєвий коловорот.
Ідея: захоплення красою навколишнього світу і біль з приводу відсутності душевної гармонії, заклик шанувати природу, тому що все минеться, а людина все одно буде бажати гармонії з довколишнім світом.
<span>жанр:пейзажна лiрика
</span>художні засоби:<span>епітети:визнаних взірців,творчого споко,дні вересневі
</span><span>порівняння – як від озер, порослих осокою.
інверсія – дні вересневі
риторичні запитаття - хто ж твоїй науці допоможе На певний шлях ступити з манівців?</span><span>Римування: перехресне
Віршований розмір:ямб
</span>збірка"Рання осінь"<span>рік написання1927</span></span><span />
1. Хто такий Сашко та як до нього ставилася Софійка?
2. Як звали кота бабці Валі?
3. За допомогою якого предмета Софійка могла повертатися в минуле?
4. Чи одружилися у майбутньому тітка Сніжана та Валентин?
5. Яким був Вадим?
Легенда про собаку
Прадавні українці вважали, що собаку створив диявол з глини, ще й без шерсті. А от хутром нашого вірного друга нагородив уже Господь Бог. Було це так. Зліпив Бог людину з глини і поставив сохнути, наказавши собаці стерегти її, а Сам пішов Собі. Ось собака стеріг, стеріг, замерз і заснув (він тоді голий був, без шерсті). Йшов мимо чорт, угледів людину, роздер навпіл її груди, нахаркав туди, тоді склав, як було, і знову поставив. Повертається Бог. Удмухнув у людину безсмертну душу, а людина раптом почала харкати. Бог тоді до собаки: - Як же ти не встеріг? - А я, - каже, - Господи, замерз, та й заснув. Дай мені шерсть, тоді вірно стерегтиму. Бог дав йому після того шерсть, а людина так і зосталась назавжди вже з харкотинням.