Я дуже люблю дивитися телевізор. Особливо різні цікаві фільми про пригоди. Моя мама любить дивитися программи ,а тато фільми. А ще ми всі дивимося новини. Але дуже багато дивитися телевізо не можна тому що погіршиться зір. Я дуже задоволена що в мене є телевізор.
Шпаки, ластівки, соловейки, зозулі, сім`ї.
Часто ми можемо почути від дорослих, в телепрограмах, прочитати десь в книзі чи іншому інформаційному джерелі, що всім потрібно творити добро. Але багато хто розчарувався в необхідності творити добро, адже з екранів телевізора, з реальних життєвих ситуацій ми можемо побачити, що воно, на жаль, не завжди повертається до тебе тим самим. Так чому ж все-таки треба робити добрі справи? В першу чергу – для себе. Хіба вам не буде приємно, коли людина, якій ви допоможете, скаже вам елементарне “дякую”? Творити добро – це моральна потреба будь-якої людини. Адже від чиєїсь посмішки, подяки одразу краще стане на душіАле це не найголовніше, не потрібно корисливо робити добро, робіть це не заради подяки, а просто для того, щоб щиро допомогти людині, і вам самим від цього стане краще.
Осінь – гарний час року і золота пора. Якось восени зі мною сталася одна дивна історія. Я з батьками пішов ліс, який був казково гарний. Ми йшли по золотих листю, м’яко наступаючи на них і не помітили, як опинилися у маленької берізки. Деревце було в жовтому красивому вбранні. Раптово я почув шепіт листя, які розповідають про свої сни. Вони говорили жваво і захоплююче. Одним снилося - як вони знову прокинуться навесні, іншим - як вони гордо і красиво виглядатимуть в наступному році. Але тільки вони помітили мене і шепіт припинився. Ми пішли далі.
Напевне так і буде, слайд)
