Автор слів І.П.Котляревський. Музика народна.
Тема: Розмова молодої жінки та її старого чоловіка.
Ідея: молода жінка не повинна виходити за старого.
Жанр: жартівливі, сатиричні пісні.
Художні засоби:
Порівняння:
Стояв старий з молодою, як із ягодою; старий дідуга, <span>Ізогнувся, як дуга.
</span>
Протиставлення:
Ой ти, старий дідуга, Ізогнувся, як дуга, А я молоденька, <span>Гуляти раденька!
</span>
Метафора:
ізгиньте, пропадіте, Всі старії кості, Не сушіте, не крушіте <span>Мої молодості!
</span>
Звертання:
Пусти мене, старий діду, <span>На вулицю погулять!
</span>
Антитеза: старий з молодою; ти все спиш, а я плачу.
Звуконаслідування: кахи-кахи; хи-хи.
А чи потрібно людині дихати? а чи потрібно поету слова? а чи потрібно кухару ніж?так звичайно!Адже саме в надрукованих книгах ми можемо прочитати та уявити.адже в надрукованих книгах ми может жити.адже в надрукованих книгах ми можем відчувати тот аромат фарби....
<span>Разворачивая перед читателем панораму жизни украинского XVII века, поэтесса мастерски передает дух эпохи. Типажи, ход событий, воспроизведенный в человеческих судьбах, - все это реставрируется автором с живой достоверностью художественного документа. Поэтесса показывает тогдашнее общество во всех его главных проявлениях. Роман «Маруся Чурай» открывает нам духовный мир наших предков, раскрывает забытые страницы истории, на достойных образцах учит мужеству, пробуждает совесть, чувство причастности к великой истории великого народа. Древний город Полтава в романе предстает как символ родной земли, прародиной дорогой. Начиная с начала романа, Полтава выступает как город отважных и отчаянных людей. Враг подступает к воротам города, взяв его в плотные тиски осады. Лучшие сыны Полтавы голодны, но отважные и упорные, мужественно защищают ее, самоотверженно защищают свою честь, совесть, свой язык, культуру, обычаи - родной историческую память. Истории ведь пишут на столе. Мы же пишем кровью на своей земле. Мы пишем плугом, саблей, мечом, Песнями и невольничьим плачем. Могилами в поле без имен, дороге в Киев из Лубен</span>
Чом ти не прийшов, Як мiсяць зiйшов? Я тебе чекала. Чи коня не мав? Чи стежки не знав? Мати не пускала? Чи коня не мав? Чи стежки не знав? Мати не пускала? I коня я мав, I стежку я знав, I мати пускала. Найменша сестра, Бодай не зросла, Сiдельце сховала. Найменша сестра, Бодай не зросла, Сiдельце сховала. А старша сестра, Сiдельце знайшла, Коня осiдлала. Поїдь, братику, До дiвчиноньки, Що тебе чекала. Поїдь, братику, До дiвчиноньки, Що тебе чекала. Тече рiченька, Невеличенька, Схочу - перескочу. Вiддайте мене, Моя матiнко, За кого я хочу. Вiддайте мене, Моя матiнко, За кого я хочу. Чом ти не прийшов, Як мiсяць зiйшов? Я тебе чекала. Чи коня не мав? Чи стежки не знав? Мати не пускала? Чи коня не мав? Чи стежки не знав? Мати не пускала? Чом ти не прийшов... Чом ти не прийшов... Чом ти не прийшов...
Нерозлучні друзі Митько і Сергійко. Хлопчики не дуже успішно закінчили
<span>п’ятий клас і перейшли в шостий. На літні канікули вони отримали завдання </span>
<span>зібрати гербарій, але й не збиралися цього робити. У вересні хлопці знайшли </span>
<span>вдома якийсь гербарій, підписали його і здали. Як виявилося, цей альбом </span>
<span>старший брат Митька взяв у приятеля, а той теж взяв його на роботі на два </span>
<span>дні. Був великий скандал, Митькові дісталося від брата, а в школі вчителька </span>
<span>ще довго згадувала цей випадок. </span>
<span>У дружбі двох хлопчиків Митько верховодив. Це саме він придумав поїхати на канікули до бабусі, він приготував цілу промову, яка мала переконати батьків відпустити їх у село. Митько показав Сергійкові озеро і запропонував залишатися в курені в лісі на ніч. Сергійко спокійніший, він підтримує всі ідеї свого друга і допомагає реалізовувати їх. </span>
<span>Митько та Сергійко міські жителі, їм треба було виявити неабияку відвагу, щоб залишитися вночі в курені біля озера. Серед лісу, за три кілометри від села, хлопчики вистежували чудовисько, чергували біля вогнища. Звичайно ж, вони боялися невідомих нічних звуків, але підтримували один одного і не кидали в біді. </span>
<span>Митько і Сергійко ніколи не сварилися, хоча іноді між ними виникали непорозуміння. Якось хлопці нагадали один одному про їхні проблеми в школі: про Сергійкову трійку з фізкультури, про сині листочки в альбомі Митька. Але не дуже приємна розмова закінчилася тим, що хлопці розсміялися, і настрій для сварки одразу зник. </span>