Білим сувоєм полотна - епітет.
Вулиця дихає - метафора.
Розтулена долоня міста - епітет.
Пронизує. Між рядків читається безнадія. Під час читання власні думки і проблеми відходять на другий план. Головне бажання - ніколи не бачити того страшного сумного, що бачив і відчував Тарас Шевченко.
Сатты кун,жаксы кониль,конакка бару,мемлекеттик мейрамдар,туган кун
Відповідь: У перших розділах поеми троянці змальовані у знижувальному плані: це ватага розбишак, які люблять порозважатися, зазирнути в чарчину, їхня поведінка чимось нагадує розваги запорожців. Ватажок троянців — Еней — «парубок моторний» і «хлопець — хоч куди козак», вдатний до всяких витівок. Він теж любить погуляти.
Але водночас це люди обов’язку. Коли виникає потреба боронити рідний край, то Еней і троянці виявляють мужність, патріотизм, поводяться як доблесні воїни. В останніх розділах поеми, змальовуючи цих героїв, Котляревський відходить від бурлескних традицій. В образах Енея й троянців виразно простежуються риси доблесного українського козацтва. Суттєві риси життя панівної верхівки України відображені й в образах деяких земних героїв: царя Латина, його дочки Лависі, князя Турна та інших.
Що стосується образів богів, то вони зображені в сатиричному, знижувальному плані. Котляревський опустив богів з Олімпу на землю, він позбавив їх святості, показав звичайними людьми.
Боги в поемі наділені рисами української панівної верхівки кінця XVIII століття. Вони – хабарники, нероби, інтригани, нудьгують від бездіяльності, проводять час у сварках і пиятиці. Так, цар богів Зевс змальований як п’яниця і самодур. Нептун і Еол – хабарники. Юнона – пліткарка, інтриганка.
Пояснення:
Я не хочу нічого змінювати у собі.Якщо я комусь не подобаюсь то це їх проблеми.Я не хочу для когось змінюватись.Близькі мені люди та друзі люблять та будуть любите мене такою яка я е.
