2.
Решение:
<span><span>При равновесии Qd = Qs
100 -4P = 10 + 2P
6P = 90
Pравн = 15 - равновесная цена.
</span>Подставляя цену в функцию спроса и функцию
предложения, получаем равновесный объём.</span>
<span>100-4*15=10+2*15
Qравн = 40 - равновесный объем.
W = P*Q = 15*40 = 600 - доход продавца.
</span><span>Правительство ввело
потоварный налог (квоту) с каждой проданной единицы товара в размере 20 руб. Для нахождения новой равновесной цены при введении налога с продажи изменяем
функцию предложения:
100 -4P = 10 + 2(P - 20)
100 -4P = 10 + 2P - 40
6P = 130
Pн.равн = 21,67 - новая равновесная
цена.</span>
100-4*21,67=10+2(21,67-20)
<span>13,3=10+43,34-40
Qн.равн = 13,3 - новый равновесный объем.
</span>
Решение:
р
= 80%/100% = 0,80
<span>Ф(t) = 0,80/2 = 0,40</span>
<span>По
таблице Стьюдента находим <span>коэффициент по выбранной
доверительной вероятности p и
числу степеней свободы</span>:</span>
<span>t(0,40) = 0,5304 </span>
Доверительный
интервал для математического ожидания:
<span>8,9
– (0,5304*1,4)/√29 = 8,9-0,7426/5,3852 = 8,9-01379 = 8,8</span>
Высказывания равносильны, значит, что хорошая вещь не может стоить дешево, купив дешевку она наверняка быстро выйдет из строя и придется покупать снова.
У період дошкільного дитинства набуваються життєві навички, відбувається оволодіння універсальними засобами життєдіяльності, комплексом унормованих способів і форм соціальної інтеграції, регуляції поведінки, пізнання, спілкування з людьми, оцінки та символічного позначення зовнішнього і внутрішнього світів. Таким чином, відбувається становлення базового рівня особистісної культури дитини, її соціалізація, що ґрунтується на багатьох чинниках, чільне місце серед яких займає оволодіння системою споживчих знань.
Упродовж останніх років в нашій державі розроблена Концепція споживчої освіти для загальноосвітніх навчальних закладів (у рамках проекту «Спільнота споживачів та громадські об’єднання»). Аналіз її [5] дає можливість зробити наступні узагальнення:
Провідна ідея споживчої освіти підростаючого покоління на сучасному етапі полягає в тому, що вона:
• сприяє набуттю вмінь робити власний споживчий вибір;
• навчає діяти відповідно до ситуації (наприклад, у тих випадках, коли порушуються споживчі права);
• допомагає у формуванні життєвих компетенцій.
Концепція споживчої освіти включає в себе такі складові - опис споживчих знань та шляхи їх реалізації.
Споживчі знання в структурі особистості:
• формують раціональне споживче мислення;
• базуються на законах споживання;
• задовольняють природні потреби людини;
• забезпечують якість особистого та суспільного життя;
• сприяють розумній і адекватній поведінці в процесі споживання товарів і послуг.
Шляхи реалізації споживчих знань:
• раціональна поведінка;
• інформування та консультування населення;
• розвиток економічного мислення;
• адаптація до реального життя.
Стрижнем споживчої освіти є виховання відповідальної особистості, яке передбачає:
• здатність до використання набутих знань та вмінь у власній життєдіяльності;
• творче розв’язання проблем, розвиток уміння критично мислити;
• раціональне опрацювання різноманітної інформації;
• прагнення змінити на краще своє життя і життя своєї країни.
У кінцевому результаті отримання споживчих знань формується комплекс компетентностей:
• уміння: жити і діяти в ринкових умовах; захищати свої права споживача; впливати на розвиток правової та споживчої свідомості громадян, їх культури; робити раціональний вибір; оцінювати рівень достовірності інформації; для прийняття рішень займати активну громадянську позицію; розв’язувати актуальні проблеми повсякденного життя;
• навички: володіння прийомами раціональної споживчої поведінки; використання універсальної моделі споживання; володіння ефективними процедурами претензій споживачів; толерантність поведінки та стратегії конструктивної діяльності; оформлення і ведення ділових паперів; отримання інформації про товари і послуги;
• ставлення: відкритість; свобода; демократичність; безпека; соціальна рівність і справедливість; активність; повага до іншого та його прав; готовність до співпраці; відповідальність за свої дії; висока правова та споживча культура;
• знання: про загальнолюдські, національні цінності; політико-правові знання; соціально-економічні знання; соціокультурні знання; здоров'язберігаючі знання [3; 5].
Проте залишилося поза увагою дослідників дошкілля як початкова освітня ланка. Адже дитина з моменту опанування мовними дефініціями використовує в своєму лексиконі такі поняття як споживач, споживчий кошик, споживання, виробник, товари, продавець тощо. У період дошкільного віку дитина починає усвідомлювати себе споживачем, у неї розвивається розуміння, які товари й для чого купують батьки чи інші члени родини, може пояснити їх призначення, поступово розширюючи і поглиблюючи своє власне споживацьке «Я». Тому є потреба дослідити питання формування в дошкільників споживчих знань та вплив їх на процес соціалізації.
Ми виходимо з такого наукового припущення: споживча освіта є одним із чинників пристосування дітей до нових і швидко змінних умов життя. Актуальність введення в зміст педагогічного процесу дошкільних навчальних закладів споживчої освіти полягає в необхідності формування у дошкільників раціонального споживчого мислення, що ґрунтується на законах споживання та природній потребі кожної особистості в якісному й безпечному добробуті, природному прагненні до поліпшення якості особистого та суспільного життя.
