Синий лапоть - заяц
Следопыт- охотник - Родионыч
Вы знаете,откуда берется жемчуг?
А я знаю.
Сначала я знал из книжек и рассказов, что песчинка,попавшая внутрь раковины моллюска может превратиться в жемчужинку.
Но этого знания мне было недостаточно-хотелось найти такую раковину с такой песчинкой.
И вот случай предоставился-мы отдыхали на море и после шторма на побережье вынесло множество разнообразных ракушек.
Вы думаете,они сразу раскрывают свои створки,чтобы удивить Вас и порадовать своими тайными сокровищами?
Как бы не так!
Открыть раковину не так-то просто-они,моллюски,крепко сжимают свои створки, чтобы Вы не добрались до них.
Попробовав открыть раковину и раз,и другой, я сдался. А вот варить ракушку, как мне посоветовал приятель в скайпе, я не захотел-ну на что мне дохлый моллюск, если я есть его все равно не собираюсь, а убивать ради бусинки как-то рука не поднялась.
Так и вышло, что я живую ракушку взял с собой и поместил в свой небольшой аквариум. А на дно насыпал несколько бусин, чтобы ни у кого не возникло сомнения, что мой моллюск просто асс в изготовлении жемчуга!
<span>Рассказ «Левша»; -Лесков Н.С.
</span><span>повесть «Дубровский»-Пушкин А.С.
</span><span>рассказ «Лошадиная фамилия»-Чехов А.П.
</span><span>рассказы «Корова» и «В прекрасном и яростном мире»-Платонов А.П.
</span><span>рассказов «Галоша»-Зощенко М.М.
</span><span> «Встреча»-Зощенко М.М.
</span>рассказа «Мой первый друг, мой друг бесценный"-<span>Юрий Нагибин
</span>рассказ «Конь с розовой гривой»-Астафьев
рассказ «Уроки французского»-Распутин В.Г.
повесть «Ночь перед рождеством»-Н. В. Гоголь
Федько був особливим хлопцем. Він постійно робив шкоду. Федько міг вибити з рогатки шибку, зруйнувати піщаний будинок, відбирати у когось повітряного змія, побитися з однолітками, тощо. «Спокій був його ворогом». Через це він мав репутацію розбишаки і халамидника. Незважаючи на це Федько був натурою щирою, чесною, благородною. «Федько брехати не любить… й товаришів видавати.»- за це його поважали однолітки і дорослі. Щовечора Федькові батько давав прочуханки за бешкет, але за те, що той чесно зізнавався у скоєному дарував копійку. Толя (син хазяїна, у якого винаймали житло батьки Федька) тендітний і слабкодухий хлопчик, хотів бути сміливим, сильним, авторитетним, як Федько. Батьки Федька забороняли йому з ним спілкуватися з Толею, бо він «не рівня», «не кумпанія» мужиченяті. Але Федько щоразу «спокушав» Толю своїми вчинками на нетипову для цього делікатного хлопчика поведінку. Навесні, під час криголаму на річці, Толик спровокував Федька перейти по крижинах з одного берега на інший. Федько побився об заклад з Толіком на ножик з костяною ручкою, а сам у разі невдачі пообіцяв віддати Толі чижика. Незважаючи на смертельну загрозу, Федько перебрався по крижинах з одного берега на інший, потім повернувся назад. Побачивши, який безстрашний Федько, як захоплюються його сміливістю люди, що стояли на березі, Толя непомітно від усіх стибнув на крижину. Але те, що з берега здавалось йому елементарним, іграшковим, насправді виявилось нездоланною перешкодою. Крига щомиті могла знищити Толю. Він злякався, розплакався, почав благати допомоги. На допомогу йому прийшов Федько. Він ледь не загинув у крижаній воді рятуючи Толю. Дізнавшись про небезпечні забавки, батько Толі сильно розгнівався. Федько, пожалівши Толика, бере всю провину на себе. Ввечері батько Федька, незважаючи на сильний жар і кашель у хлопця, відшмагав його за скоєне. За три дні Федько помирає. На похорон Федька прийшли всі друзі, хлопці з сусідніх вулиць. А Толя визирав з вікна — йому було цікаво, як ховатимуть халамидника — і грався з чижиком, якого забрав у матері Федька, бо вважав, що він його виграв.
<span>Урок любви,доброты и страдание в жизни.</span>