<span>-Привіт , Оксанко)
Привіт ,Маринко Ти приготувалася до свята в нашій школі?
-Ні , а до якого свята?
-Свята пісні)
- А що там потрібно робити?
-Співати українські народні пісні!
-Зрозуміло)
-Вчителька казала , щоб я тобі сказала , що ти будеш співати пісню про соловейка .
-Добре)Бувай.
-Бувай)</span>
Людина ще з давніх часів живе в гармонії з природою. І вона є великою духовною цінністю. Так як в цьому поєднанні є всі основні духовні цінності добро, краса, істина, мистецтво, творчість та любовь. Гармонія людини і природи завжди буде великою духовною цінністю.
Жили собі чоловік та жінка. Усього в них було доволі. Свого сина єдиного вони шанували й пестили, особливо мати. Усе, що забажає, виконували, не давали й пилинці впасти.
<span>Доріс Павлусь до парубка, зробився гладким та опецькуватим, тільки руки в нього білі й ніжні, бо ніколи роботи не знали. Чоловік картав жінку — навіщо такого лінивого виростили, що з ним буде, як їх не стане. Мати відповідала, що на все воля Божа. </span>
Милосердя, я вважаю, найблагородніше почуття людини. Це почуття зіграло важливу роль в моральному розвитку людства. Я<span> бачу два аспекти милосердя: переживання, відчуття чужого болю як свого і порив до реальної допомоги. Без переживання милосердя вироджується в холодну благодійність, а без реальної допомоги переходить у пусту сентиментальність.</span>
<span> Милосердя — це любов до всього живого. <span>Природа теж жива. Будьмо милосердні до неї, допоможемо їй. </span></span>
Отже, я вважаю, що милосердя має для людини в житті два значення: перше - облагораживающее душу твою і допомагає іншим людям подолати самотність і холод життя, і друге - прискорююча процес руйнування особистості, яка позбавлена милосердя. Я бажаю всім людям зустрічатися з милосердям в першому, благородній варіанті.
Підмет люди,підмет письмо ,Присудок не переставали дивуватися,приписували,винайшовши,(означення його,)богам обставина .
ВИНАЙШОВШИ письмо,люди,очевидно не переставали дивуватися його значущості,можливостям і приписували створення письма,богам.