Возможно, потому что он родился в Украине и он гордился своими односельчанами- защитниками родины
Мне кажется, что оправдать жестокий поступок Маттео Фальконе нельзя. Конечно, автор изображает корсиканцев с их настоящей сутью. Для них выдать человека полиции - равно предательству. Мальчик поступил плохо, он просто продался за вознаграждение. Если бы Маттео не убил своего сына, то он и сам бы считался предателем. Для него больше не было бы жизни на родной земле, ведь у них так считаются с родственными связями. Было бы не сладко и его супруге, ведь она - мать предателя. Для нас его поступок кажется диким, ведь мы привыкли, что родители всегда стоят горой за своего ребенка, кем бы он не был. Но на Корсике свои законы. И, тот народ, конечно, смог бы оправдать поступок Маттео, который защищал свою честь
Звісно, це казка. У житті всього, що сталося з людським дитинчам у Кіплінга, просто не було б. Про це знають вчені. Але ми читаємо книжку не для того, щоб вивчити якісь відомості, а щоб вивчити самих себе.
Тому вільні племена джунглів так нагадують людські спільноти. Вільні вовки можуть сунути свої голови у пастку, досить їм сказати, що хтось для них чужий і не дає набити шлунок. Ведмідь Балу не проти, щоб виховувати Жабенятко за допомогою своєї залізної лапи. Нетерпляча пантера Багіра також має недоліки. Та вовки і вчителі Мауглі є його друзями: вони оберігають його від смертельних тек життя, навчають його мистецтва мисливства, навчають головного Закона Джунглів: "Ми однієї крові - ти і я". Через це "люденя" знаходить спільну мову з могутнім Хатхі і коршаком Чілі, навіть з холоднокровним і самітнім Каа. Отже, це вірні друзі, що багато років піклуються про дитинча ворожої і небезпечної породи. Мауглі виріс здоровим, розумним і дужим. Про друзів важко говорити, їх тільки любиш, а любові не висловити словами. Отже, про друзів усе.
Та у Мауглі є й вороги. Насамперед, це Шер-хан, через якого людське дитинча опинилося у вовків. Все життя тигр-людожер намагався розправитися з вовчим вихованцем. Ця ворожнеча скінчилася лише зі смертю хижака, яку йому заподіяв розумний і обережний Мауглі.
Поруч із Шер-ханом завжди був шакал Табакі, який стежив за людиною-вовком і завжди сповіщав свого пана про місцезнаходження Мауглі. І хоча Табакі ніхто не сприймав як небезпечного супротивника, його боялися, бо саме шакали розносять по джунглях сказ. До того ж він здатний зрадницьки напасти на дитину чи дорослого у найскрутніший для них час. І все ж ненависть із презирством, яку відчувають усі "джунгляни" до поганця, який не соромиться прислуговувати кровожерцю за крихти з його столу, скінчилася зі смертю Шер-хана.
Проте ворогами Мауглі були не тільки вже названі мешканці дикого лісу. Є в хащах племена, про яких ніхто не скаже доброго слова. То Бандарлоги, які не мають старійшин і своїх законів. Зрештою, мавпи нікому не заподіяли зла, навіть викрадення людини відбулося, так би мовити, для її слави й користі, але... Натовп, що не має високих цілей і не керований ніким і нічим, не може робити добрих справ, отже є ворогом будь-якого ладу і будь-яких стосунків між живими створіннями первісного лісу. Вони спроможні тільки створити безладдя. Як Шер-хан та руді пси. То ж вони через це також вороги Мауглі.
Отака моя розповідь про друзів і ворогів Мауглі.
<span> </span>
Весна пришла. Распустились почки на деревьях и кустах, запели птицы. Их веселые голоса заполняют теперь звонкими песнями всю округу. Перед нашим домом оттаяли подснежники, и так приятно видеть их свежий цвет!
В лесу сейчас сыро и влажно, везде проталины на черной отогревающейся земле. Там весна запаздывает, но скоро теплое солнышко растопит снега и зажжет растительный огонь. Заиграют деревья буйством красок, оденутся в зеленое.
Я люблю весну - это самое красивое и милое время года.
Хитрость..ловкость..доброта