Потому что при Петре 1 урожайность полей резко снозилась ,а Петр первый уже завез новый вид овощей картошку , но не кто не мог дагадаться как ее есть. По этому картошку стали есть сырой, но картошка была отвратительной и ее перестали употреблять. Уже на престоле была Екатирина 2 , она открыла фестиваль и всем показали как надо готовить картошку, и люди стали ее есть. Картошку легко было вырашивать и она была очень питательная.
Расы: Монголоидная, Европеоидная, Австралоидная и Негроидная.
Внешние отличия: Монголоидная - узкий разрез глаз, смуглая кожа, проживают в Китае, Монголии,Японии и.т.д
Негроидная: Темная кожа, курчавые волосы, чаще всего худое телосложение.Обитают в Африке
Европеоидная: Светлая кожа. большой разрез глаз,не завивающиеся(или слегка завивающиеся) волосы. Обитают в странах Европы,Америки, в России.
Ответ:
Географічне положення материка обумовлює надходження великої кількість сонячної радіації впродовж року. Південна Америка – найвологіший материк земної кулі. Пасатна циркуляція та вплив теплих Бразильської та Ґвіанської течій – основні передумови того, що середня річна кількість опадів на континенті приблизно вдвічі більша, ніж на будь-якому іншому материку. Разом із тим, холодна Перуанська течія та область підвищеного атмосферного тиску роблять частину західного узбережжя (пустеля Атакама) найпосушливішою територією не тільки Південної Америки, а й усієї земної кулі. Суттєвий вплив на формування клімату материка має рельєф. Анди – найдовша гірська система на Землі – є перешкодою для проникнення сухих прохолодних тихоокеанських повітряних мас. Тут сформувався високогірний тип клімату. Рівнини на сході, навпаки, дають змогу майже безперешкодно проникати з Атлантики теплим і вологим повітряним масам вглиб материка.
На постійно спекотний і вологий екваторіальний пояс припадає західна частина Амазонської низовини та північно-західне узбережжя Тихого океану. Клімат екваторіального поясу Північної Америки формується під впливом атлантичних вологих повітряних мас та високих впродовж року температур.
Для субекваторіальних поясів характерними є жарке вологе літо, суха, жарка зима і незначна різниця літніх та зимових температур (Орінокська низовина та Ґвіанське плоскогір'я, східна і південна частина Амазонської низовини, частина Бразильського плоскогір'я).
Південно-східна частина Бразильського плоскогір'я, північна частина Ла-Платської низовини знаходяться у тропічному поясі та характеризуються більш контрастними за сезонами температурами і більшими перепадами кількості опадів у прибережних і внутрішніх областях. Дощі випадають здебільшого влітку, але їх значно менше, ніж у субекваторіальних поясах.
Субтропічний пояс характеризується істотними відмінностями різних його частин. Від теплого з рівномірним зволоженням на сході і сухого континентального у внутрішніх районах, до середземноморського клімату на тихоокеанському узбережжі із сухим літом і вологою зимою.
Помірний кліматичний пояс материка формується під впливом західного перенесення повітряних мас і характеризується чітко вираженими порами року. Значне зволоження (до 3 000 мм на рік) західної частини поясу сформувало тут помірний морський тип клімату з незначним впродовж року коливанням температур та великою кількістю опадів. Східна частина поясу характеризується різкими коливаннями температури і незначною кількістю опадів (помірний континентальний тип клімату).
Объяснение:
Теория Альфреда Вегенера заключается в том, что материки<span> <span>являются
независимыми </span></span>плато(равниной),они <span>лёгче по сравнению с более глубокими слоями </span><span>земной коры<span>. Из-за этого они, как льдины, </span></span>дрейфуют по земной коре.Это служит образованию горных цепей,изменению материка(соединяется/разъединяется.
В ходе истории континенты изменили
положение и передвигаются до сих пор.(Это служит причиной для землетрясения,цунами)
<span>А противников у этой теории было много потому,что он не смог объяснить,что движет континентами.
</span>