Рубрика: Сказки Псковской области Картины природы в песне создают нужное настроение, передают душевное состояние лирических героев, соотносятся с переживаниями человека, иногда символически намекают на его судьбу. Такое соотнесение переживаний человека с образами природа в народной песне часто оформляется в виде особой формы сравнения. В качестве примера приведем начало уже знакомой учащимся песни об умирающем воине и попросим объяснить, в чем, на их взгляд, состоит особенность этой формы сравнения: Ах, пал туман на сине море, Вселилась кручина в ретиво сердце. Не схаживать туману со синя моря, Злодейке-кручине с ретива сердца. Чтобы легче было понять, в чем тут дело, можно предложить учащимся переделать хотя бы первые две строчки в обычные сравнения: «Как пал туман на сине море, так вселилась кручина в ретиво сердце», «Вселилась кручина в ретиво сердце, словно пал туман на сине море», «Пала кручина на ретиво сердце, что туман на сине море». Картина тумана на синем море, с которой сопоставляется -душевное состояние героя песни, вместе с эпитетом-приложением «злодейка-кручина» и создает ощущение безысходности, беспросветности тоски-кручины, вселившейся в ретиво сердце, но при этом нет слов «как», «что», «словно», характерных для обычного сравнения. События в мире природы и переживание в душе героя развертываются как бы параллельно. Такую форму сравнения и называют поэтическим параллелизмом. Для закрепления представлений о поэтическом параллелизме возьмем еще фрагменты народных песен, которые позволят также продолжить формирование у детей понятия о системе образов-символов — характернейшей особенности народной песенной поэзии. Предлагаем учащимся сравнить рассмотренный выше отрывок из песни («Ах, пал туман на сине море») и следующий фрагмент: Цвели, цвели цветики, да поблекли, Любил, любил миленький, да покинул. Ребята узнают тот же прием: фольклорное сравнение-параллелизм, раскроют его суть, А учитель объяснит, что цветущие цветы, цветущее растение, сад связываются в народном сознании с представлением о счастье и о радости .любви; осыпавшийся сад, увядшие цветы — с любовным горем. Теперь предложим детям по началу песни догадаться о ее содержании (О чем будет песня?): Учащиеся выскажут свои догадки, а учитель уточнит, что вдпесне поется о горе молодушки, разлученной с милым другом и выданной замуж за нелюбимого, но богатого: Не с богатством мне жить — с человеком, Не с хоромами жить — с советом! Учитель подчеркнет, что цветы, погубленные морозом, — это один из ряда подобных образов: увядшие цветы, осыпавшийся сад, но он имеет более трагический оттенок. Цветы не сами по себе завяли: они погублены зимней стужей. Погублены цветы -разлучены любящие, ради богатства погублено счастье человека.
1)Михаил Юрьевич Лермонтов
1)Калашников-Честный купец заботливый отец и хороший семьянин
Киребеевич- опричник
2)киребеевич к царю относится уважительно но решается на обман страшась царского гнева
Калашников честно признается что убил опричника по своей воле
Калашников любит свою жену и даже вступился за нее в бой с Киребеевичем
Киребеевич охвачен страстью его жены Алены Дмитревной
Калашников его побеждает и его казнят
Головний герой цієї повісті — Гуллівер. Він народився в сім'ї небагатого вельможі, що мав маєток у Нотгінгемпширі. На чотирнадцятому році його віддали до коледжу в Кембріджі. Але у батька не стало коштів тримати його там довше, ніж три роки.
<span>Потім Гуллівер провчився чотири роки у видатного лондонського хірурга містера Бетса і став лікарем. Гроші, які надсилав йому батько, він витрачав на книги з мореплавства та пов'язаних із ним галузей математики, бо мріяв стати мандрівником. Згодом Лемюель два роки і сім місяців вивчав природознавство у Лейденському університеті в Голландії. </span>
<span>За рекомендацією містера Бетса, Гуллівер найнявся лікарем на корабель "Ластівка" і проплавав на ньому три з половиною роки, побувавши у країнах Східного Середземномор'я. </span>
<span>Після плавання, за порадою друзів, він одружився з Мері Берген — дочкою власника панчішної крамниці Ермунда Бертона. Щоб поліпшити матеріальне становище сім'ї, Гуллівер вирушає у плавання на кораблі "Антилопа" в Ост-Індію. Тоді йому було приблизно 30—33 роки. </span>
<span>На мою думку, Гуллівер мав приємну зовнішність. Він середній на зріст, зі стрункою постаттю, каштановим волоссям, гострими рисами обличчя. </span>
<span>З твору видно, що Гуллівер мав позитивні риси характеру. Автор відзначає його людяність: "... (Гуллівер) рішуче відмовився бути знаряддям закріпачення вільного та відважного народу...", підкреслює сміливість: "Поки я порався з цим, вороги пускали тисячі стріл, і багато з них впивалися мені в руки та обличчя, завдаючи пекучого болю й заважаючи мені працювати..." </span>
<span>Допитливість Гуллівера простежується упродовж усього твору: ".-а буваючи на березі, приглядався до побуту і звичаїв людей і водночас вивчав чужоземні мови..." Цьому герою притаманні такі риси як витривалість ("Перше речення, яке я вивчив, було прохання повернути мені волю. ...імператор відповідав, що це справа часу, що розв'язати її він може тільки у згоді з радою...") і великодушність ("...Полковник наказав схопити шістьох заводіяк... і віддати зв'язаних мені до рук.... я перерізав ножем нитки, якими він був зв'язаний і обережно спустив його на землю..."). </span>
<span>Розум та винахідливість багато разів допомагали Гулліверу під час цієї мандрівки: "...за три тижні я зробив великі успіхи у вивченні їхньої мови..."; "...умисно не підходив до берега, щоб мене не помітили з якогось ворожого корабля..."; "...Я сплів канат удвоє, щоб зробити його міцнішим і з тією ж метою поскручував залізні бруси втроє..." </span>
<span>Гуллівер з добротою та повагою ставився до інших. Він чемно поводився, коли був у полоні заслужив цим прихильність імператора Ліліпутії і симпатію більшості його підданих, хоч і міг би звільнитися та знищити цю державу і її маленьких людей. </span>
<span>Крім того, він погодився на всі умови звільнення, незважаючи на те, що деякі з них були не такі, як йому здавалося, почесні. Гуллівер запобіг нападу на Ліліпутію ворожої держави Блефуску. </span>
<span>Автор повісті зауважує, що Гуллівер мав добре виховання. І це підтверджується його мовою, розумною та культурною. </span>
<span>Частина вельмож та міністрів Ліліпутії прихильно ставилася до Гуллівера, і коли обговорювався акт обвинувачення, вони не виступали проти Гуллівера. Тим часом Флімнап та Бол голам, вороги Гуллівера, що прагнули його знищиш, у спілці з деякими чиновниками обвинуватили його у державній зраді. </span>
<span>Дж. Свіфт показав Гуллівера як гідну людину. Порівнюючи його з ліліпутами, автор висміював претензії на світове панування англійських монархів, їхніх міністрів та царедворців, несправедливість суспільного життя у всій Європі. </span>
Лето пролежишь, зимой с сумой побежишь. потому что у зимы с летом ладу нету. надо сделать дело -и гулять смело. а гулять хорошо когда солнышко: летом печет.
но чтобы лучше шло дело, пусть отдыхают голова и тело.
Автор хочет сказать, что все еще любит панаеву
