О внешности барыни известно следующее: "...С сладкой улыбкой на сморщенных губах..." (больше о внешности барыни ничего не сказано) Барыня является дворянкой, помещицей. Она живет в своем доме в Москве. Также у нее есть несколько деревень, где живут и трудятся ее крепостные: "...В одной из отдаленных улиц Москвы..." Барыня - старая вдова: "...жила некогда барыня, вдова, окруженная многочисленной дворней. Сыновья ее служили в Петербурге, дочери вышли замуж..." Барыня живет уединенно и редко бывает на людях: "...она выезжала редко и уединенно доживала последние годы своей скупой и скучающей старости. День ее, нерадостный и ненастный, давно прошел; но и вечер ее был чернее ночи..." У барыни много прислуги: "...Старая барыня, у которой он жил в дворниках, во всем следовала древним обычаям и прислугу держала многочисленную: в доме у ней находились не только прачки, швеи, столяры, портные и портнихи, был даже один шорник, он же считался ветеринарным врачом и лекарем для людей, был домашний лекарь для госпожи, был, наконец, один башмачник, по имени Капитон Климов, пьяница горький..." Барыня держит крестьян "в черном теле": "...Татьяна не могла похвалиться своей участью. С ранней молодости ее держали в черном теле: работала она за двоих, а ласки никакой никогда не видала; одевали ее плохо; жалованье она получала самое маленькое..." Барыня - причудливая старуха: "...причудливая старуха только рассмеялась несколько раз..." "...Барыня свою спальню и кабинет приказывала протапливать даже летом..." Барыня - капризная старуха: "...Она была в духе, смеялась и шутила; приживалки смеялись и шутили тоже, но особенной радости они не чувствовали: в доме не очень‑то любили, когда на барыню находил веселый час, потому что, во‑первых, она тогда требовала от всех немедленного и полного сочувствия и сердилась, если у кого‑нибудь лицо не сияло удовольствием, а во‑вторых, эти вспышки у нее продолжались недолго и обыкновенно заменялись мрачным и кислым расположением духа..."
<span>Источник: </span>http://www.literaturus.ru/2015/10/barynja-obraz-harakteristika-opisanie-Mumu-Turgeneva.html
<span>@Сайт www.literaturus.ru</span>
Ответ:
Объяснение:Меня очень сильно огорчило то что главный герой рассказа "Бежин луг" погиб. Если бы он был бы жив он бы пошёл учится в школу, он бы получил образование, был бы писателем.
Время, на которое должностные лица ежегодно освобождаются от служебных занятий для отдохновения. В. приурочены к известному времени года (летнему) и предоставлены только следующим установлениям: Правительствующему Сенату, судебным местам прежнего и нового устройства (ст. 36, т. II, ч. 1 Свода Законов по изд. 1876 г. и ст. 184—185 Учреждения Судебных Установлений), московскому комитету для разбора и призрения просящих милостыни и, наконец, учебным заведениям (как для учащих, так и для учащихся). Особенно подробные правила установлены для В. сенаторов, которым для отдохновения предоставляются два с половиной месяца, а именно с 16 июня по 1 сентября; правила эти приложены к ст. 46 Учреждения Правительствующего Сената, изд. 1886 г.
А. Я.
ПОДОРОЖНІЙ, КОЛИ ТИ ПРИЙДЕШ У СПА...
Оповідання написане від першої особи, події відбуваються під час другої світової війни. В назві твору Белль використовує перші рядки славнозвісної епітафії трьомстам спартанцям, які полягли, боронячись від навали персів.
<span>Санітарна машина, в якій знаходиться герой, під'їхала до великої брами. Він побачив світло. Машина зупинилися. Перше, що почув, був втомлений голос, який запитував, чи є у машині мерці. Шофер вилаявся на те, що скрізь стільки світла. Але той самий голос, котрий питав про мерців, зауважив, що немає ніякої потреби робити затемнення, коли все місто у вогні. Потім знов говорили коротко: про мерців, де їх скласти, та про живих, куди їх нести. Оскільки герой ще живий і усвідомлює це, його несуть разом з іншими пораненими до зали малювання. Спочатку він бачить довгий коридор, вірніше, його пофарбовані стіни зі старомодними гачками для одягу; потім двері з табличками, що вішають на класні кімнати: «6 А», «6 Б» тощо, тоді репродукції з картин між цими дверима. Картини славетні: кращі зразки мистецтва від античності до сучасності. Перед виходом на сходову площадку колона, а за нею мистецьки зроблений гіпсовий макет фризу Парфенона. На сходовій клітці зображення кумирів людства — від античних до Гітлера. Санітари несуть ноші швидко, тому герой не встигає усвідомити все, що він бачить, але здається йому те все напрочуд знайомим. Наприклад, ця таблиця, перевита камінним лавровим вінком з іменами полеглих у попередній війні, з великим золотим Залізним хрестом угорі. Втім, подумав він, можливо, все це тільки мариться йому, бо «усе в мене боліло — голова, руки, ноги, й серце калатало, мов несамовите». І знову бачить герой двері з табличками і гіпсові копії з погрудь Цезаря, Ціцерона, Марка Аврелія. «А коли ми зайшли за ріг, з'явилася й Гермесова колона, а далі, в глибині коридору,— коридор тут був пофарбований у рожевий колір, аж ген у глибині, над дверима зали для малювання, висіла величезна мармиза Зевса, але до неї було ще далеко. Праворуч у вікні я бачив заграву пожежі — все небо було червоне, й по ньому врочисто пливли чорні, густі хмари диму». Він помітив і впізнав чудовий краєвид Того, і змальовану на ньому на першому плані в'язку бананів, навіть напис на середньому банані, бо він сам колись такий надряпав. «Аж ось широко відчинилися двері зали малювання, я впав туди під Зевсовим зображенням і заплющив очі. Я не хотів більше нічого бачити... у залі малювання тхнуло йодом, калом, марлею й тютюном і стояв гомін».</span>