Опера - это музыкальное произведение , которое включает в себя ( или создано путем соединения в одном музыкальном произведении )слова , музыку ,пение (хоровое , одиночное) , сценическое действие ( танец, движение и т. д .) , и декорации. Литературное содержание оперы называется
либретто Либретто может быть и самостоятельным , и написанным по какому то литературному произведению .
прородительницами оперы не без оснований можно считать греческие трагедии. Уже в них закладывался синтез слов , музыки , хорового пения , и они оформлялись при постановке рисованными картинами и реквизитом.
в конце 16-ого века опера начала развиваться из мадригалов и духовных комедий , музыка в этих произведениях уже звучала постоянно , и появилось среди хорового пения, одиночное. Такие произведения стали называть Drama per musica , что означало - музыкальная драма . Вслед за этим названием в 17-ом веке появилось название опера Но Рихерд Вагнер возвращался к названию "музыкальная драма"
Порги- нищий калека. Бесс- главная героиня девушка. Опера происходит всего в 3-х действиях.
Баба-яга - <span>персонаж </span>славянской мифологии<span> и </span>фольклора<span> (особенно </span>волшебной сказки<span>) </span>славянских народов<span>. Уродливая старуха, владеющая волшебными предметами и наделённая магической силой. </span>
Балет - вигляд театрального мистецтва, де основним виразним засобом служить так званий «класичний» (історично що склався, підлеглий суворому кодексу правив) танець; сценічний твір, належний цьому вигляду мистецтва.Балет зародився при князівських дворах Італії в епоху Відродження і, в міру того як зростала його популярність і удосконалювалася техніка виконання, розповсюджувався по всій Європі, а надалі завоював також Північну і Південну Америку, Азію і Австралію.Протягом більшої частини 18 в. балет розвивався переважно в Італії; на початку 19 в. балетного трупа прославилася Франція, а пізніше - Росія. У 20 в. балет поміщався міцну на сценах США (особливо в Нью-Йорку), Великобританії і Радянського Союзу.Балет став розповсюджуватися по Європі. До середини 18 в. князівські двори повсюдно прагнули наслідувати розкоші Версаля, одночасно в багатьох містах відкривалися оперні театри, так що танцівники і вчителя танців, яких ставало все більше, легко знаходили собі застосування. Не тільки у Франції, але і в інших країнах хореографи пропонували важливі для розвитку балету новини. У Австрії Франц Хильфердінг (1710-1768) одним з перших створював постановки, де сюжет викладався коштами міміки і танця. Італійський педагог, Дженнаро Магрі, видав докладний підручник театрального танця, яким він став в останні роки перед падінням старого режиму у Франції.Коли вибухнула революція 1789, балет вже затвердився як особливий вигляд в мистецтві. Публіка звикла до умовності сценічної міміки, а танець, під впливом ідей Освіти, звільнився від тієї штучності, проти якої боровся Новерр. Балет перестав сприйматися як явище придворною життя.