Ответ:
например в компании с людьми ты можеш говорить слишком умные слова и тебя не поймут. или ты много знаеш но не умееш общаться
Выбери только то что надо ::::::::
Ім’я: Ду Фу. Друге ім’я — Цзимей, «священномудрий», «шишен» («свя-щенномудрий піїт»).
Роки життя: 712-770 рр.
Місце народження: Хенань.
Родина: батько — провінційний урядовець невисокого рангу.
Заняття: посадовець при дворі, китайський поет епохи Тан.
Основні твори: «Три правителі»,
«Три розлуки», «Вірші в 500 слів про те, що було у мене на душі, коли я зі столиці прямував у Фінсяиь», усього приблизно 1500 віршів.
Ду Фу — онук поета Ду Шень-яня. Ду Фу походив із давнього занепалого роду. Поет з’явився на світ у сім’ї незаможного чиновника. Замолоду мандрував, виношував мрію про великий будинок, у якому б знайшли притулок усі бідняки. Ду Фу не вдалося збудувати ані такого великого будинку, ані домівки для своєї родини. Проте він звів храм власної поезії.
Майбутній поет рано втратив батьків, його виховала тітонька Пей. Вона оточила хлопця турботою і любов’ю, дбаючи про нього, як про рідного сина. Свій перший вірш написав у 7 років,
1 його високо оцінили знавці поезії. Намагався скласти державні іспити, щоб, за сімейною традицією, дістати посаду державного службовця, проте службовцем не став. У 20-35 років багато подорожував Китаєм. 741 року прибув до столиці імперії Чан’ань. Там мешкав майже 10 років, мав при дворі незначну посаду. Під час бунту Апь Лушаня втік зі столиці разом із почтом імператора, а його родина залишилась у Чап’ані; поет довго не мав від них жодної звістки. Був ув’язнений бунтівниками та пробув у полоні
2 роки. Після придушення бунту Ду Фу було наближено до імператора, і 757 року він став радником молодого імператора Суцзу-иа і навіть отримав привілей критикувати сина Піднебесної. Але щойно Ду Фу скористався цим привілеєм, його було ув’язнено. Комісія, яка розслідувала цю справу, визнала його винним лише в тому, що вій справді вважав, що може критикувати імператора. Зрештою його було виправдано, і імператор навіть пробачив поетову зухвалість та залишив коло себе на тій самій посаді. Проте 759 року Ду Фу облишив службу та оселився зі своєю родиною на півдні, у нижній течії Яицзи. Значну' роль у його житті зіграли дружба та співпраця з Лі Бо.
Манилов-коробочка-ноздрев-собакевич-плюшкин.
Синдбад був купцем, доволі багатим, любив гроші. Та разом з тим великим мрійником, прагнув багато знати, любив все нове та незвідане. Рішуче змінював своє життя. Знову та знову сідав купець на корабель та й плив назустріч пригодам. Він мужній, розумний, везучий, кмітливий, наполегливий. Не втрачає надію на порятунок, підбадьорює своїх товаришів. Любить життя, сміливо шукає вихід в скрутних ситуаціях. Тяжка доля змушує його пізнати ціну життя, робить його щедрим до інших. Чесно та відверто розповідає про свої пригоди.
Пригоди мужнього Синдбада – втілення віри в перемогу людини над обставинами.
Ярким примером сочинения искусственных легенд можно считать Швамбранию. В этом произведении фактически были сочинены легенды о несуществующей стране.
Составим легенду таким же способом.
Самой простой легендой является легенда о происхождении чего либо.
В классической легенде участвует языческое божество, на этом и основывается план.
1. Божеству чего-то не хватает/ему что-то мешает.
2. Божество производит некие действия дяля устранения проблемы.
3. Описывается результат.
Классический пример- славянская легенда о создании суши.
Вот мой пример:
Откуда взялся песок.
В незапамятные времена богам было скучно в полной пустоте и они решили создать мир.
Один из богов превратил ни что в твердь и получились огромные камни. Стали боги складывать землю, но выходила она вся неровная. Тогда другой бог растер между ладонями один камень и получился песок.
Стали боги класть камень на песок и получился мир крепкий и красивый. Где сверху край камня, там горы торчат, а где песок, там пустыня.
Думаю, что в эту легенду легко добавить подробности, а написанное мной скорее является планом.
