1.) том Сойєр и Гек дуже боятся.
2.) Хлопці далі один одному клятву , тримати язика за зубами.
3.). Хлопцям шкода Мефф Поттера.
4.) Поттер кається Тому и Геку про вбивство и дуже рад, що его пом'ятають маленькі друзі.
5.) Том Сойєр свідчує .
6.)Том розповів суду правду, що трапилося на кладовище .
Потому что это сказка.В сказках должны быть какие-то испытания,которые для стороннего наблюдателя кажутся приключениями. Это закон жанра. Если кратко,то это приключение за счастьем,которое не так легко обрести...
Остап – старший син козацького полковника Тараса Бульби, брат Андрія і просто хоробрий воїн. Остап разом з братом закінчив Київську бурсу і повернувся додому, де їх чекали батько з матір’ю. Батько дуже пишався своїми синами, але вважав, що справжня школа життя ще попереду. Остап відрізнявся гарячим, непохитним характером, мужністю і рішучістю. Коли батько вирішив пожартувати щодо їх одягу молодих семінаристів, він відповів бійкою, оскільки не терпів знущань. Батько заохочував такий характер. Про вольовий характері героя свідчить факт успіхів у навчанні. Спочатку йому зовсім не давалося навчання, але незабаром він вже був одним з кращих академіків в закладі. Мрії Остапа були завжди пов’язані зі битвами подвигами. Він не хотів ні в чому поступатися своєму батькові, старому козацькому полковнику. Остапу було 22 роки, але він уже був досить холоднокровний, розважливий і рішучий. Незважаючи на це, серце Остапа було добрим. Його до глибини душі чіпали сльози матері, і він тяжко переживав втрату брата. Козаки що швидко оцінили силу і сміливість молодого Остапа і ставили його в перший ряд в битвах. Навіть подейкували, що з нього в майбутньому вийде хороший полковник. Цей персонаж до кінця залишався вірним вітчизні, родині і товаришам. На жаль, доля його була трагічна. Потрапивши в полон до поляків, згодом він був страчений у Варшаві. Останні його слова були пов’язані з батьком. Він знав, що батько десь поруч. Навіть в процесі страти Остап не вимовив жодного стогону або крику. Він помер як герой, відданий своїй батьківщині.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/taras-bulba-harakteristika-ostapa/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Проверочного слова нет,зато есть правило.Задай вопрос "Что сделать?",видишь,оканчивается на ь знак,значит пишим его в слове.И да,пишится:учиться.
<span>«Иван — крестьянский сын и чудо-юдо» — одна из моих самых любимых сказок, и Иван — герой, достойный подражания. Ему не занимать смелости. Самый младший в семье, он без тени страха идет биться с невиданным чудищем, которое разоряло его родную землю, предавая людей лютой смерти.
</span><span>Когда добры молодцы приехали на калиновый мост, чтобы встретить чудо-юдо, два старших брата просто-напросто завалились спать и «ухом не повели», в то время как Иван две ночи подряд бился с многоголовыми чудищами и побеждал их. Но главная битва была еще впереди. Когда Иван пошел в дозор в третью ночь, из реки выехало самое старшее и самое страшное чудо-юдо: «Все двенадцать голов свистят, все двенадцать голов огнем-пламенем дышат». Свои срубленные во время битвы головы чудище прижигало огненным пальцем, и прирастали они обратно, будто с плеч и не падали.
По плечи вогнал чудо-юдо в землю Ивана, снова оставшегося без помощи нерадивых братьев. Но смекалка и боевая доблесть не подвели крестьянского сына, он «приловчился и отсек чуду-юду огненный палец», а после этого «давай рубить ему головы». И жены чудо-юдовы, и ужасная змеиха-мать не ушли от расплаты за свои черные дела. Не спасли их ни хитрость, ни коварство. «С тех пор все чуда-юда да змеи в том краю повывелись — без страху люди жить стали».
Читая сказку, я понимаю, что чудо-юдо — это воплощение зла, но понимаю также, что есть еще зло, не менее страшное. Это такие отрицательные черты характера, как леность, безответственность, глупость, неосторожность, которые ярко проявились в образе старших братьев. Думаю, что эта битва впредь будет хорошей наукой и им, и нам.</span>