<span>Утворення Київської Русі було цілком закономірним явищем в історії слов’янських народів Європи. Слов’яни другої половини І тисячоліття перебували на приблизно однаковому рівні розвитку. В південних слов’ян починають утворюватися власні держави.</span><span><span>Наприкінці </span>V<span>ІІІ – на початку ІХ ст. утворилася Праукраїнська держава – Середньодніпровська Русь. Головну роль у житті<span> </span>нової держави<span> </span>відігравали племена полян – саме вони<span> </span>прибрали собі назву "русь”. Від імені "русів” пішла й назва нової держави, а столицею її став древній центр полян-русів Київ. Отже, була сформована<span> </span>держава Київська<span> </span>Русь.</span></span><span>Розвиток Праукраїнської держави<span> </span>було перервано захопленням Києва<span> </span>варязьким конунгом Олегом у 882 році. Змінилася політична організація держави: замість конфедерації праукраїнських племен на чолі<span> </span>з князівською династією Києвичів утворилася держава імперського типу з князівською династією<span> </span>варягів Рюриковичів.<span> </span>Характерними для держави імперського типу стали підкорення й визиск інших племен і насильницьке розширення території.</span><span>За визначальною роллю русів-українців і Києва у житті держави Київська Русь<span> </span>була давньою українською державою імперського типу, яка об’єднала<span> </span>племена й народи від Карпат і до Волги та від Прибалтики до Росі.</span><span>У складі Київської Русі прискорилося формування етнічого ядра, до складу якого входили<span> </span>племена полян-русів, сіверян<span> </span>і древлян. У них ставало все більше спільного у мові, культурі, звичаях, побуті, заняттях. Кращі досягнення цих племен<span> </span>поступово поширювалися й серед інших, насамперед сусідніх, племен.</span><span>У Київській державі створились<span> </span>умови для прискореного<span> </span>завершення формування української мови – головної ознаки народу. В своїй основі вона мала<span> </span>народну говірку полян-русів середньої Наддніпрянщини, яка активно впливала на говірки сусідніх племен і водночас вбирала в себе їх елементи.</span>У ХІ ст. розмовна мова жителів Середньої Наддніпрянщини у своїй основі була разюче подібною до мови українців ХІХ ст.<span><span>Поряд із народною існувала й писемна мова, абетку якої (кирилицю) створили видатні слов’янські просвітителі Кирило й Мефодій. Нею користувалися<span> </span>при виданні державних документів, у процесі спілкування знаті та духовенства. Саме про неї літописець Нестор писав, що в усіх слов</span>’ян "мова була спільною – слов’янською”. Проте взаємовплив і зближення розмовної та писемної мови прискорювалися.</span><span>У ХІІ ст. у літописах з’являється назва "Україна”, яка означає "край”, "земля”, "країна”. У Київській Русі завершилося<span> </span>формування українського народу за головними етнічними показниками. В цьому полягало одне з історичних значень Київської Русі в історії українського народу.</span><span>Відбулися значні зрушення в сільському господарстві. Значно вдосконалилися<span> </span>землеробські знаряддя праці, покращився обробіток грунтів. Це стало основою для наступного розвитку землеробства в українських землях.</span>Почали активно засновуватися й розвиватися міста. Міжнародного значення набула столиця держави Київ – найбільше й найрозвинутіше місто тогочасної Європи. Важливе значення мали Чернігів, Переяслав, Білгород, Вишгород. За розвитком міст, у яких проживало до 15\% всього населення, Русь-Україна йшла врівень з іншими країнами Західної Європи.<span><span>У Київській Русі були закладені основи для розвитку ремесел. Утворилися залізообробні центри, які задовольняли потреби у залізних знаряддях праці й побуту.<span> </span>З</span>’<span>явилися нові ремесла:<span> </span>виготовлення виробів зі скла, ювелірне ремесло, виробництво емалей.</span></span>У рамках Київської Русі прискорився перехід від натурального господарства до товарного. Все більша кількість товарів призначалася на продаж. Активізувалася торгівля між людьми, між містом і селом, між окремими землями.<span>Існування держави<span> </span>сприяло<span> </span>прискоренню зміни суспільної організації населення: на зміну<span> </span>родовому ладу прийшла сільська община, яка з того часу визначала життя селян протягом багатьох століть.</span><span>Величезне значення мала Київська Русь у розвитку культури східних слов’<span>ян. У ній було створено билинний епос про богатирів, які захищали Русь від ворогів. Зародився оригінальний жанр – літописання. З’явилася спільна для слов’янських народів писемність, що упродовж багатьох століть<span> </span>була однією з основ їх етнічної близькості. Від часу Київської Русі беруть свій початок<span> </span>школи, бібліотеки, література, камінне будівництво. Освіта й наука<span> </span>досягли такого високого рівня, що навчальні заклади стояли на порозі перетворення в університети. (За В.Борисенком; 570 сл.)</span></span> <span><span>· </span><span>Пояснити лексичне значення слів<span> </span>конунг (варяг), етнічний (такий, що стосується народу).</span></span><span><span>· </span><span>Виписати слова-терміни, витлумачити їхнє значення (конфедерація (союз суверенних держав, об’єднаних спільними керівними органами), імперія (монархічна, <span>здебільшого велика держава,<span> </span>очолювана імператором, що, як правило, має колоніальні володіння),</span> династія (кілька монархів з одного роду, які змінюють одне одного за правом успадкування), родовий лад, сільська община).</span></span><span><span>· </span></span>
Добрий день Сашко! Пише тобі листа твій товариш Женя.У мене все добре,навчаюся на відмінно.На весняних канікулах був у бабусі в селі,там так багато цікавого. Допомагав їй по господарству,ходив в магазин,катався на велосипеді.Я часто згадую тебе і жду з нетерпінням коли ти приїдеш. Напиши мені як ти поживаєш,як вчишся.Як провів канікули,дома,чи кудись їздив?Напиши коли ти приїдеш,і я тебе зустріну. Жду від тебе листа.