Ответ:
Объяснени«Слово о полку Ігоревім» – найвидатніший твір давньої літератури, який разюче відрізняється від пам'яток духовного письменства: на автора «Слова» вплинули твори світської літератури. Також відрізняється «Слово» і від літописів. Дехто з літературознавців та істориків вважає, що велике значення при створенні образного ряду цього твору мав вплив дохристиянських традиційних вірувань.
Цікаво, що «Слово о полку Ігоревім» оповідає про невдалий, навіть трагічний похід. Загрозливі віщування супроводжують приготування до походу: «Сонце йому тьмою путь заступало; ніч, стогнучи, йому грозою птиць збудила», «Уже бо біди його птаство по дубах пильнує, вовки жах наводять по яругах, орли клектом на кості звірів зовуть» . Проте похід Ігоря триває. Перша битва була вдалою: військо Ігоря здобуло перемогу. Автор «Слова» добре пам'ятає про «віки Трояна», «літа Ярослава», «походи Олегові». І тим гірше йому було описувати жорстоку поразку русичів: «Никне трава жалощами, а дерево з тугою к землі приклонилось».
Князівський розбрат став однією з причин поразки. Золоте слово сказав Святослав, який побачив віщий сон. Він звернувся до кожного князя особисто, нагадавши про колишні славні перемоги. Княгиня Ярославна, яка є у творі втіленням жіночності, плаче за своїм чоловіком, і плач її нагадує молитву. Ця частина «Слова» викликала чи не найбільшу увагу з боку перекладачів, поетів, художників. Княгиня звертається до стихійних сил природи, вимолюючи повернення Ігоря. Пронизливі й тоскні інтонації цього плачу-співу: «Прилелій, господине, мою ладу мені, щоб я не слала йому сліз на море рано» .
Ігоря підтримують природні сили. Він, ніби казковий герой, удається до втечі, під час якої змінює своє єство: то він вовк, то орел. Князю вдається повернутися додому. Його радо зустрічають люди й навіть сама природа: «Землі раді, городи веселі» . Будуть ще битви, де русичі неодмінно переможуть.
«Слово о полку Ігоревім» для свого часу було не лише доречним, але й конче необхідним твором. Лише в часи порозуміння наші давні предки високо підносили прапор державності. Автор «Слова» закликає князів до єдності в боротьбі проти загарбників-половців. Патріотизм та неабиякі літературні здібності – ось дві основні риси, які дуже точно характеризують невідомого автора «Слова» . За думкою дослідників, написав «Слово» хтось із дружинників, тобто представник близького оточення князя. І зробив він це досить швидко після битви – бойовий настрій автора ще не згас. Не виключено, що творець «Слова» був обізнаний не лише з літописами, а й зі світською літературою, можливо, давньогрецькою або візантійською. Але точно можна сказати, що автор «Слова о полку Ігоревім» мав досить віддалене відношення до церкви. Адже вся будова твору є суто язичницькою. Таким чином, «Слово о полку Ігоревім» можна вважати пам'яткою, яка живо нагадує про прадавню, дохристиянську Русь.
«Слово о полку Ігоревім» є літературною пам'яткою світового значення. Вивченню цього твору присвячено чимало дослідницьких робіт на різних мовах світу. Більш як вісім століть існує «Слово», нагадуючи всім про часи, коли нашу землю топтали ворожі орди й коли опір нерідко нагадував самогубство.
Наш обов'язок пам'ятати уроки сивої давнини, щоб бути достойними княжої слави, уникнувши прикрих і трагічних помилок предків.е:
Название толстый и тонкий может объяснять то что толстый богатый, а тонкий наоборот не очень богат(или наоборот, я уже непомню кто из них богат). Рассказ кажется и смешным и грустным.Писатель смеется над тем который не богат,так как толстый и тонкий начали свой"карьерный" путь одинакогоа толстый добился большего чем тонкий!
Кто сидит на сером волке?
Ответ: Иван Царевич с Еленой Прекрасной
Какой Иван Царевич?
Ответ: Красивый
7.Сам же в конце говорит...
Городничий (бьет себя по лбу). Как я — нет, как я, старый дурак? Выжил, глупый баран, из ума!.. Тридцать лет живу на службе; ни один купец, ни подрядчик не мог провести; мошенников над мошенниками обманывал, пройдох и плутов таких, что весь свет готовы обворовать, поддевал на уду! Трех губернаторов обманул!.. Что губернаторов! (махнул рукой) нечего и говорить про губернаторов…
Анна Андреевна. Но этого не может быть, Антоша: он обручился с Машенькой…
Городничий (в сердцах). Обручился! Кукиш с маслом — вот тебе обручился! Лезет мне в глаза с обрученьем!.. (В исступлении.) Вот смотрите, смотрите, весь мир, все христианство, все смотрите, как одурачен городничий! Дурака ему, дурака, старому подлецу! (Грозит самому себе кулаком.) Эх ты, толстоносый! Сосульку, тряпку принял за важного человека! Вон он теперь по всей дороге заливает колокольчиком! Разнесет по всему свету историю. Мало того что пойдешь в посмешище — найдется щелкопер, бумагомарака, в комедию тебя вставит. Вот что' обидно! Чина, звания не пощадит, и будут все скалить зубы и бить в ладоши. Чему смеетесь? — Над собою смеетесь!.. Эх вы!.. (Стучит со злости ногами об пол.) Я бы всех этих бумагомарак! У, щелкоперы, либералы проклятые! чертово семя! Узлом бы вас всех завязал, в муку бы стер вас всех да черту в подкладку! в шапку туды ему!.. (Сует кулаком и бьет каблуком в пол. После некоторого молчания.) До сих пор не могу прийти в себя. Вот, подлинно, если бог хочет наказать, то отнимет прежде разум. Ну что было в этом вертопрахе похожего на ревизора? Ничего не было! Вот просто на полмизинца не было похожего — и вдруг все: ревизор! ревизор! Ну кто первый выпустил, что он ревизор? Отвечайте!
8.Кто первый предложил“подсунуть”ревизору?
Кто первым идет на приём к Хлестакову?
Продолжите фразу: “Имею честь представиться: смотритель училища титулярный советник…”
Кто рассказывает мнимому ревизору о том, “что здешний почти мейстер совершенно ничего не делает: все делав большом запустении, посылки задерживаются…”?
Кого Добчинский просит помочь узаконить в небрачного сына?
Чьи это слова: “Только знаете что, Иван Александрович? Уезжайте отсюда! Ей–богу, уже пора! Погуляли здесь два денька, ну–и довольно”?
“Как бы я желал, сударыня быть вашим платочком, чтобы обнимать вашу лилейную шейку…”Чьи слова?
Анна Андреевна: “Знаешь литы, какой чести у достаивает нас…Он просит руки нашей дочери”. Оком она говорит?
Кто приказал Авдотье достать из кладовой персидский ковёр и отдать его в дорогу Хлестакову?
У кого просит деньги Хлестаков: “Дав от тогда выдали двести, то есть не двести, а четыреста: я не хочу воспользоваться вашею ошибкою, - так, пожалуй, и теперь столько же, чтобы уже ровно было восемьсот”?
9.Хлестаков Иван Александрович получил от чиновников 2165 рублей.
Городничный города Антон Антонович Сквозник-Дмухановский (400+400)
Артемий Филиппович Земляника – попечитель богоугодных заведений (400)
Аммос Федерович Ляпкин-Тряпкин – судья города (300)
Лука Лукич Хлопов – смотритель училищ (300)
Иван узьмич Шпекин -почтмейстер города (300)
(Бобчинский – 40 руб. , Добчинский – 25 руб.)
10.МЫ УЗНАЛИ ОТ ПРОШЛОГО ХЛЕСТАКОВА,ЧТО ХЛЕСТАКОВ В ПРОШЛОМ БЫЛ БЕДНЫЙ ПАРЕНЬ,ХУДОЩАВОГО ТЕЛОСЛОЖЕНИЯ.ТАК ЖЕ У ХЛЕСТАКОВА ЛЕГКОСТЬ В МЫСЛЯХ.ЧЕЛОВЕК,КОТОРЫЙ БУКВАЛЬНО ВЧЕРА БЫЛ БЕДНЫМ В МИГ ПРЕВРАЩАЕТСЯ,ВЗЯТОЧНИКОМ,КОТОРЫЙ В ПОСЛЕДСТВИИ СУМЕЕТ ВСЕХ ОБМАНУТЬ.
1.НЕКАЯ ЧЕРТА В ХАРАКТЕРЕ ХЛЕСТАКОВА,ДАЕТ ПОНЯТЬ ЕМУ,ЧТО ОН ДОЛЖЕН ПРИНИМАТЬ ЭТО СОБЫТИЕ,КАК ДОЛЖНОЕ.ЕСЛИ ЖЕ УЧИТЫВАТЬ,ЧТО ХЛЕСТАКОВ ИЗ ТЕХ ЛЮДЕЙ,КОТОРЫЕ ЛЮБИТ ДЕНЬГИ,И ЕГО ХИТРОСТЬ ПОЗВОЛИЛА ЕМУ ВОСПОЛЬЗОВАТЬСЯ СИТУАЦИЕЙ.