Життя суспільства невіддільно пов'язане з навколишнім середовищем - рослинами, хоча часто ми не помічаємо, яку важливу роль вони відіграють у нашому житті. По-перше, звичайно кисень, адже саме рослини виробляють кисень, яким ми дихаємо. По-друге, продукти харчування, бо кожного дня ми вживаємо рослинну їжу. Й, по-третє, я вважаю, що рослинність розвиває естетичний смак та почуття прекрасного.
У мене е собака вин рыжого кольору його зваты малиш .Малыш полюбляе гратыся.Я його дуже люблю . Найбильше я обожнюю його вигулюваты на вулыцю. Любить собак адже собака це друг людини
<span>Адміністративнотериторіальний поділ земель Нової (Підпільненської) Січі. Нова (Підпільненська) Січ проіснувала сорок один рік (1734—1775). Навколо Січі розташовувалися Землі (Вольності) Війська Запорозького. У цей час Запорожжя поділялося на адміністративнотериторіальні округи — паланки. У 30—40-х рр. XVIII ст. їх налічувалося не більше п’яти, пізніше їхня кількість зросла до восьми — Кодацька, Бугогардівська, Інгульська, Протовчанська, Орельська, Самарська, Кальміуська. Прогноївська.</span>Адміністративним центром паланки була укріплена слобода, де стояв гарнізон, розміщувалися полковник і старшина. Паланкова старшина зосереджувала у своїх руках військову, фінансову, судову та адміністративну владу.Адміністративним центром Запорожжя була Січ. На Січі військовими й одночасно господарськими одиницями були 38 куренів, до яких приписували всіх козаків. Запорозька адміністрація, як і раніше, обиралася козаками на радах, перед якими вона і мала звітувати. Вища військова або кошова старшина обиралась один раз на рік на загальній військовій або січовій раді, яку за звичаєм скликали 1 січня. У другій половині ХVІІІ ст. роль січових рад зменшилась, натомість посилилось значення старшини.До складу запорозьких козаків, як і раніше, приймали всіх, хто шукав порятунку від покріпачення або інших соціальних негараздів. У 60-х рр. ХVІІІ ст. населення Запорожжя налічувало 100 тис. козаків.<span>Земля вважалася загальновійськовою власністю. Кожен козак, який мав певне майно і був спроможний вести власне господарство, міг отримати її від коша у власність і засновувати власний зимівник (хутір). Свій зимівник козак міг продати, віддати в заставу, подарувати тощо. Однак козацька старшина самочинно привласнювала пасовища, рибальські та мисливські угіддя. Вона встановлювала звичай збирати з шинкарів і ремісників двічі на рік «подарунок» на свою користь.</span>
Йе прадавн'і скарби шчо намертво лежат' у земл'і і йе жив"і скарби шчо йдут' по земл'і в"ід покол'ін':а до покол'ін':а огортайучи глибин:им шаром л'уд'с'ку душу
"- пишеться як апостроф
Височіти,височінь,висікти,висіти,високий.виспівати.