1)конечно верно. чем выше доход, тем богаче государство.
2)нет,сословие чаще преобретается по рождению от родителей.
3)да,так как феодальное общество заменилось капиталестическим.
2
клановость, поглощение окружающих, продажность, паразитизм, захват - с отрицательной стороны, и интеллектуальная собственность, внедренная в рынок-с другой. Третья - это заслуги перед народом: спорт, кино.карьера и личный рост
Непохожие друг на друга люди могут дружить, атак же понимать друг друга, но чем больше у людей общего, будь то интересы, друзья или еще что нибудь тем больше они будут понимать друг друга т.к. Будет больше общих тем для беседы
<span>Мова — це система засобів спілкування (звуки, слова,
схеми словосполучень, моделі речень та відношення між одиницями), яка існує в
свідомості її носіїв. Мова — явище соціальне. В повному обсязі вона може існувати
лише в спільноті людей. Жодна окрема людина не володіє і не користується всією
мовою. У цьому неважко пересвідчитися, погортавши словник рідної мови та
посібник із граматики, у яких з більшою чи меншою мірою повноти й докладності
зафіксована мова. З'ясується, що аж ніяк не всі слова й усталені вислови нам
відомі, що не всі граматичні форми й стилістичні фігури ми використовуємо.
Можна прожити сто років, жодного разу не вживши сотень відомих людині слів, не
кажучи вже про десятки тисяч слів, невідомих їй.</span><span>Мовлення — це реалізація засобів мови конкретними людьми в
конкретних актах спілкування. Воно має індивідуальний характер і залежить від
віку, статі мовця, його виховання, освіти, становища в суспільстві,
темпераменту, стану здоров'я та багатьох інших прикмет й особливостей,
властивих конкретній людині. Мова живе в мовленні. Через мовлення людина
засвоює мову. Якщо немає людей, які б використовували мову в щоденному
спілкуванні, у мовленні, вона стає мертвою. Отримати уявлення про таку мову
дає можливість тільки "застигле" мовлення — писемні тексти, а в наш
час — також грамофонні та магнітні записи. Якщо, звичайно, їх було зроблено".
(Радевич-Винницький Я. Етикет і
культура спілкування. — Львів: Видавництво "Сполом", 2001, — с. 14).</span><span>Доступне пояснення вчителем змісту термінів
"мова" і "мовлення".</span>
(Пояснення супроводжується
кресленням на дошці необхідних кілець і записом термінів.)
— Діти, уявіть собі такий дивний
океан слів, що вміщує всі слова української мови, які тільки існують від часу
створення і розвитку нашої мови.
<span>Це — МОВА. Але
жодна людина не здатна оволодіти всіма словами рідної мови. Ось, наприклад,
коли маленька дитина починає говорити, вона знає кілька слів, потім, пізнаючи
світ, ця дитина пізнає й нові слова, які називають оточуючі предмети. А коли
дитина навчиться читати, то її запас слів збагачується ще більше, бо черпає
вона це багатство з книг. Отже, запас слів, яким володіє конкретна людина, — це
МОВЛЕННЯ. Кожна людина здатна розвивати своє мовлення. Тому
мовлення є одним із показників загальної культури особистості.</span><span>Висновок. <span>Мова — це ширше поняття, а мовлення — вужче. У
мовленні, крім лексичного запасу, велике значення мають міміка, жести,
інтонація.</span></span>
