882 год- убийство Аскольда и Дира, объединение Киева и Новгорода под властью Олега, создание Древнерусского государства
А вот это очень интересный вопрос, на самом деле первыми князьями-христианами, правившими в Киеве были Аскольд и Дир, но об этом часто забывают. Они крестились после неудачного похода на Византийский город, когда благодаря молитве греков, Аскольд и Дир потерпели поражение, хотя преимущество было на их стороне, они увидели силу христианского Бога и захотели служить Ему.
ну а так, обычно правильным ответом считается княгиня Ольга. Если принципиальна половая принадлежность - "Який із київських князів", то из официально посаженных на Киевский стол князей, первым принял крещение Владимир Креститель.
В 945 году после традиционного полюдья - сбора дани, Игоряша пошел на поводу у своих дружинников, решил что мало содрал с древлян, и вернулся с полдороги, ещё что то отбирать. Они конечно прифигели от такой наглости, поняли. что конца-краю этому не будет, племенной вождь древлян , Мал сказал :"аще повадится волк в овчарню, то не успокоится пока всех овец не перережет"(цитата не дословная), и решили они что Игоря надо кончать. Поступили с ним очень жестоко. привязали к верхушкам двух деревьев, потом отпустили. вообщем его тело разорвало пополам. Ну потом Ольга и отомстила за него дрквлянам. и порядок в вопросах сбора дани, чтоб такая фигня не повторялась, навела. Но это уже совсем другая история.
Города-крепости, взятые Россией в Русско-шведской войне
Вступ
Іконопис - це не просто стиль живопису, творчий напрямок чи спосіб заробітку - це, насамперед, вид служіння Церкви Христової. Це шлях, що дається не всім і не усім під силу його винести. Це таємниця, що не відкривається повною мірою мирянину чи відокремленному генію живопису: цьому потрібно посвятити себе цілковито. Це школа копіткої праці, суворого посту і внутрішнього молитовного ділання. Це мова ліній, фарб, символів православного богослов'я, де немає нічого випадкового і надуманого. Це щире виконання Святого Письма і Передання. Це втілення невидимого Первообразу, де вся Правда, Божою милістю, відкрита, як абетка, як натхнення для молитви і благочестя, очам тих, хто молиться.
Ікона самою своєю живою присутністю і своєю формою, змістом та стилем свідчить про перевтілення людського життя, коли до нього торкається Божа милість. Лінії перспективи в іконі зводяться докупи аж за гладачем. І тим самим, разом із стилізовано зображеними персонами, він стає ніби “співучасником подій”, представлених в іконі, змінюється і відновлюється у світі святої любові, маючи можливість усвідомити роль усього створеного з погляду вічності.
Культ ікон офіційно був прийнятий на сьомому вселенському соборі 787р. у м.Нікеї. Ікона – (грецьке Уіко V – зображення, образ) – у християнстві (православ’я, католицизм) – живописне, мозаїчне або рельєфне зображення “святих”, якому надають священного характеру. За християнською легендою першим іконописцем вважається євангеліст Лука .Ще при житті Діви Марії, матері Христа, Лука відобразив її образ. Побачивши своє зображення, богоматір промовила: “Нехай буде з ним благодать Сина мого і моя ”.З того часу слова згадувалися завжди, коли люди приходили поклонитися образу Богоматері.