Мова - (м о в а) - 2 скл., 1 - відкр., 2 - відкр.
М - приголосний, твердий, глухий, буква м.
О - голосний, наголошений, буква о.
В - приголосний, твердий, глухий, буква в.
А - голосний, ненаголошений, буква а.
Краще маленька справа, ніж велике ледарство (твір-роздум)
Як на мене, то це прислів'я дуже справедливе. Спробую довести. Цього року я став учнем середньої школи. А раніше навчався у початковій школі. Так от, у 5 класі мені стало важко навчатися. Стільки нових предметів, стільки домашніх завдань! І я вирішив, що все одно не зможу виконати все, тому краще взагалі нічого не робити! Мої батьки цілий день на роботі. Я приходив зі школи (вона поруч із нашим домом), їв, грав на комп'ютері. А коли батьки цікавились моїм навчанням, казав, що все добре, що домашнє завдання я вже зробив. Вечір минав мирно і спокійно. Мені навіть дозволяли гуляти із Сашком — моїм другом і сусідом.
Спочатку моє велике ледарство, як-то кажуть, сходило з рук. Але так не могло довго тривати. Після батьківських зборів мама прийшла засмучена і мало не плакала. Мені стало жаль її і я вирішив узятися за розум. Проте виявилось, що я багато пропустив і багато чого не розумію. "Так, — сказала мама. — Краще маленька справа, ніж велике ледарство." І допомогла мені першого разу виконати все домашнє завдання. Як же я здивувався, коли наступного дня отримав хороші оцінки. Виявилось, що я здібний.
Отже, навіть найменша справа краща за велике ледарство. Тепер я намагаюсь не ухилятися від уроків. А то як би не довелось продовжити контракт із 5 класом ще на рік!
вот
Один раз прошшлой зимой мы с бабушкой ходили в магазин и там была девочка голодная и замершая потом моя бабушка дала ей 5000 рублей и вот что значит доброе сердце
Ой мамо рідна, ти ж мене не жди! (Пісня "Мальви" Володимир Івасюк)
Україно моя, рідна мати моя, хто ти є? ( "Україно моя" Олесь Бердник)
Радуйся, радуйся земле ти моя,
бо попрощалася люта зима ("Земле моя" Катя Бердик)
Мам, а можна я до тебе завтра приїду? ( пісня "Мама" Кузьма)
Чуєш, мамо, більшого нема дива, за пісні, що ти дала як папороть цвіла. ("Чуєш, Мамо" Михайло Ткач)
Я живу у місті Харкові, якому більше трьох століть. Це один з найбільших індустріальних, наукових і культурних центрів України. Багато вулиць, площ, проспектів у моєму місті. Всі вони мають і своє обличчя, і біографію, і славу.
<span>Я мешкаю на Салтівському житловому масиві, що дістав свою назву від Салтівського шосе, яке веде в містечко Старий Салтів. Моя широка вулиця Салтівське шосе вражає своїми масштабами, щедрою зеленню і чистотою. </span>
<span>Великою магістраллю весь час їдуть машини, автобуси. Веселі трамваї видзвонюють своїми переливчастими дзвіночками. На вулиці вишикувалися заводи, школи, магазини, кафе. Охайні одноповерхові будівлі чергуються з великими п'яти- і шістнадцятиповерховими будинками. </span>
<span>Моя вулиця подобається мені завжди. Вона чарівна восени, коли дерева вбрані в різнобарвні шати. Приємно йти по опалому листю, вслухаючись у шарудіння... А взимку! Це ж казковий витвір із снігу! Весною розливається смачний аромат бруньок на тополі, березі. Влітку густа зелень дерев дає жадану прохолоду. </span>
<span>Для мене рідна вулиця краща від усіх інших місць! </span>
