На мой взгляд, вопрос не совсем корректен. Богатые люди бывают разные: я имею в виду, человек может стать богатым по-разному. Кто-то богатство унаследовал, кто-то украл, а а кто-то честно заработал. Например, Сергей Брин, Билл Гейтс или Марк Цукерберг заработали свои миллиарды собственным умом. Такого богатого человека я назвал бы господином собственной судьбы, потому что богатство - его собственное, он сам его заработал и это богатство не главное в его жизни. Человек занят делом, которое ему нравится, а что он на этом заработал - хорошо, но не главное.
Думаю, что есть и богатые люди, которых можно назвать заложниками собственной судьбы. Я считаю, что так можно назвать детей богатых родителей - их еще называют "мажорами". Сами они ничего в своей жизни не сделали, а хвалятся богатством. Но богатство на самом деле им не принадлежит - они принадлежит их родителям. Сами по себе эти люди ничего не стоят. Случись что с богатыми папой и мамой - все эти мажоры пропадут, потому что без родительских денег они никто.
Да!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!"!
Ответ:гроза туповаьая солнце прикинь сосулька лошадь орбита земля космос звезды фиалка елка шишики
Объяснение:
Коли тубільці схопили малого Джека та місіс Уелдон, я зрозумів, що треба щось робити, якось їх рятувати. Знаючи про їх віру у могутніх мганнгу, та бачучи, що безперервні дощі затопили все довкола, я вирішив переодягнутися у такого чаклуна і спробувати щастя.
Коли я прийшов, якраз небо трішки розпогодилося, і це зіграло мені на руку. Місцеві жителі ще більше повірили у мою могутність. А оскільки був я досить могутнього зросту і, не знаючи добре їхньої мови, міг лише мугикати щось незрозуміле собі під ніс, то здавався їм взагалі надчарівником. На своїх грудях я намалював білою глиною химерні візерунки, на шию повісив намисто, на себе одягнув спідницю з трав. На поясі в мене був пасок з силою силенною дзвоників, які неймовірно видзвонювали при кожному моєму русі. рідна мати не впізнала б мене у цьому образі.
Спершу я почав ходити по колу, виконуючи якісь несамовиті рухи, а всі тубільці повторювали їх за мною. А потім я схопив їх повелительку Казонде за руку і потяг за собою <span>до факторії Жозе-Антоніу Алвіша. Всі бігли за нами. Я могутнім ударом вибив ворота, що дуже сподобалося повелительці. Вона була захоплена моєю силою. Я намагався пантомімою і знаками пояснити їм, що мені потрібно, але вони не розуміли мене і лише повторювали за мною. А тут ще й дощ почав накрапати, що викливало бурю їх невдоволення. Але тут якраз з хатини вийшла місіс Уелдон і я вказав на неї. Всі зрозуміли. що це вона з Джеком є причиною їх нещастя і кинулися до них. та я випередив їх, схопив малого Джека й місіс на руки й широкими кроками пішов геть. Тубільці ще деякий час йшли за мною, а далі відстали. І так я ніс їх, аж поки не дійшов до піроги. Моя місія була виконана. а мої друзі - врятовані.</span>