У період дошкільного дитинства набуваються життєві навички, відбувається оволодіння універсальними засобами життєдіяльності, комплексом унормованих способів і форм соціальної інтеграції, регуляції поведінки, пізнання, спілкування з людьми, оцінки та символічного позначення зовнішнього і внутрішнього світів. Таким чином, відбувається становлення базового рівня особистісної культури дитини, її соціалізація, що ґрунтується на багатьох чинниках, чільне місце серед яких займає оволодіння системою споживчих знань.
Упродовж останніх років в нашій державі розроблена Концепція споживчої освіти для загальноосвітніх навчальних закладів (у рамках проекту «Спільнота споживачів та громадські об’єднання»). Аналіз її [5] дає можливість зробити наступні узагальнення:
Провідна ідея споживчої освіти підростаючого покоління на сучасному етапі полягає в тому, що вона:
• сприяє набуттю вмінь робити власний споживчий вибір;
• навчає діяти відповідно до ситуації (наприклад, у тих випадках, коли порушуються споживчі права);
• допомагає у формуванні життєвих компетенцій.
Концепція споживчої освіти включає в себе такі складові - опис споживчих знань та шляхи їх реалізації.
Споживчі знання в структурі особистості:
• формують раціональне споживче мислення;
• базуються на законах споживання;
• задовольняють природні потреби людини;
• забезпечують якість особистого та суспільного життя;
• сприяють розумній і адекватній поведінці в процесі споживання товарів і послуг.
Шляхи реалізації споживчих знань:
• раціональна поведінка;
• інформування та консультування населення;
• розвиток економічного мислення;
• адаптація до реального життя.
Стрижнем споживчої освіти є виховання відповідальної особистості, яке передбачає:
• здатність до використання набутих знань та вмінь у власній життєдіяльності;
• творче розв’язання проблем, розвиток уміння критично мислити;
• раціональне опрацювання різноманітної інформації;
• прагнення змінити на краще своє життя і життя своєї країни.
У кінцевому результаті отримання споживчих знань формується комплекс компетентностей:
• уміння: жити і діяти в ринкових умовах; захищати свої права споживача; впливати на розвиток правової та споживчої свідомості громадян, їх культури; робити раціональний вибір; оцінювати рівень достовірності інформації; для прийняття рішень займати активну громадянську позицію; розв’язувати актуальні проблеми повсякденного життя;
• навички: володіння прийомами раціональної споживчої поведінки; використання універсальної моделі споживання; володіння ефективними процедурами претензій споживачів; толерантність поведінки та стратегії конструктивної діяльності; оформлення і ведення ділових паперів; отримання інформації про товари і послуги;
• ставлення: відкритість; свобода; демократичність; безпека; соціальна рівність і справедливість; активність; повага до іншого та його прав; готовність до співпраці; відповідальність за свої дії; висока правова та споживча культура;
• знання: про загальнолюдські, національні цінності; політико-правові знання; соціально-економічні знання; соціокультурні знання; здоров'язберігаючі знання [3; 5].
Проте залишилося поза увагою дослідників дошкілля як початкова освітня ланка. Адже дитина з моменту опанування мовними дефініціями використовує в своєму лексиконі такі поняття як споживач, споживчий кошик, споживання, виробник, товари, продавець тощо. У період дошкільного віку дитина починає усвідомлювати себе споживачем, у неї розвивається розуміння, які товари й для чого купують батьки чи інші члени родини, може пояснити їх призначення, поступово розширюючи і поглиблюючи своє власне споживацьке «Я». Тому є потреба дослідити питання формування в дошкільників споживчих знань та вплив їх на процес соціалізації.
Ми виходимо з такого наукового припущення: споживча освіта є одним із чинників пристосування дітей до нових і швидко змінних умов життя. Актуальність введення в зміст педагогічного процесу дошкільних навчальних закладів споживчої освіти полягає в необхідності формування у дошкільників раціонального споживчого мислення, що ґрунтується на законах споживання та природній потребі кожної особистості в якісному й безпечному добробуті, природному прагненні до поліпшення якості особистого та суспільного життя.
<span />50 облигаций
Было: общая стоимость облигации 8 000, 9,38%=750 доход.
<span>Стало: общая стоимость 10 500, 10,00%=1 050 доход.</span>
Валовая прибыль равна =уровень валовой прибыли*выручку/100%=21,5*1290 000/100=277350 ден.ед.
Издержки обращения= уровень издержек обращения*выручку/100%=17,32*1290000/100=223428 ден.ед.
доходы=3322+8560=11882 ден.ед.
расходы=11940+2720=14660 ден.ед.
налог на прибыль 20%=прибыль*20/100
<span><span>С января 2017г. Росстат проводит выборочное обследование рабочей силы среди населения в возрасте 15 лет и старше. По итогам обследования в ноябре 2017г. численность рабочей силы составила 76,4 млн.человек, или 52% от общей численности населения страны, в их числе 72,5 млн.человек были заняты в экономике и 3,9 млн.человек не имели занятия, но активно его искали (в соответствии с методологией Международной Организации Труда они классифицируются как безработные). Уровень занятости населения в возрасте 15 лет и старше сложился в размере 59,6%, уровень безработицы – 5,1%.</span>До 2017г. обследовалось население в возрасте 15-72 лет. В целях продолжения динамического ряда последующая информация приводится по численности и составу рабочей силы в указанном возрасте.<span>Численность <span>рабочей силы </span>в возрасте 15-72 лет в ноябре 2017г. составила 76,2 млн.человек, из них 72,3 млн.человек классифицировались как занятые экономической деятельностью и 3,9 млн.человек – как безработные с применением критериев МОТ (т.е. не имели работы или доходного занятия, искали работу и были готовы приступить к ней в обследуемую неделю).</span>Уровень безработицы<span> (отношение численности безработных к численности рабочей силы) в ноябре 2017г. составил 5,1% (без исключения сезонного фактора).</span></span>