Природа в моєму житі
Чомусь вважається, що селяне ближче до природи, ніж городяни. На мою думку, це не так. Я - городянин, і природа займає чимале місце у моєму житті.
Взагалі, все, що нас оточує - це природа, де б ми не жили. Верба, що росте біля моєго під`їзду - це природа. Горобці, що сваряться із-за крихти хліба на годівничці - це природа. И навіть сумний безпритульний собака з добрими очима, якого я пригощаю бутербродом по дорозі до школи - це теж природа. Звісно, селянин бачить кожного дня більш різноманітні картини природи, але, мабуть, городянин більше цінує те, що бачить.
Для мене особисто щоденне спілкування з природою зводиться до спостереження за міськими рослинами та тваринами та турботою про мого Рудика - гладкого рудого кота, якого я кілька років тому маленьким кошеням приніс додому.
Іноді мені випадає нагода поїхати з батьками кудись за місто - до лісу по гриби або влітку на море. Тоді я дуже радію тому, що можу побачити багато рослин та тварин. Де б я не був, я намагаюся поводитися так, щоб не завдати шкоди природі. Я вважаю, що саме так треба робити всім і завжди.
Зайшовши у темну кімнату хлопчик замовк,він стис свій кулак
У кожного краю є свої пісні.І я щиро рада,що моя країна не виняток!Вони істино передеють історії України.Пісні відверто та найкраще звучать на свята.Вони цуються мені як рідні.Пісні самі линуть з моєї душі.Вони мають гарні,чудові,чарівні і звичайно ж прекрасні слова!
"Тиша морська"
епітети: «час гарячий», «ясне небо, море, хмарки, сонце», «злотиста блакить», «тихий плескіт», «хвилечка перлиста», «стежечка злотиста», «щире золото», «золотий шлях»;
метафори: «колихає море хвилі», «рине хвилечка», «в’ється стежечка», «золото спадає», «шлях, що проложило сонце».
"Мрія"
Епітети<span>: дитячі любі роки, вродливі королівни, безпощадній зброї.</span>
у мене є тато він працює лісником я багато разів була у нього на роботі ми разом гуляємо по лісі а тато показує як він працює одного разу я запросила клас на екскурсію до лісу показати як працюе мій тато до речі по дорозі ми зустріли білок і зайчика який він пухнастий а білочок ми годували тільки вони нас бояться а потім я ходила по лісовій стежці і назбирала повну корзину грибів а коли поїхала з татом додому то на вечерю мама зварила суп із грибами ми повечеряли смачно