Тела, которые способны после намагничивания притягивать легкие предметы называют магнитами (электризованными телами)
München gefällt mir sehr.Hier gibt es viele schöne Sehenswürdigkeiten.Der Marienplatz mit dem Rathaus,die Frauenkirche,das BMW-Museum,die alte Panakothek -all das ist sehenswert.
Das Olympiastadion ist sehr groß.Hier finder viele wichtige Fußballspiele statt.Das Wappentier der Stadt ist der Löwe.Er ist sehr beliebt.In der Stadt gibt es viele Statuen dieses Tieres.
Die Münchener lieben ihre Stadt.Der Englische Garten in der Stadtmitte ist unter den Münchenern und den Gästen der Stadt sehr populär.
<span>Кыш - бу иң матур вакыт ел! Кышын мөмкин уйнарга карларда, корырга кар йозаклар, үлчәргә тирәнлекне көртлар, йөртергә җылы һәм уңайлы мамык түшәкләр, тәгәрәргә таучыклардан бирле чаңгынарда, чанада һәм янбашта, тәгәрәргә атларда һәм уйнарга хоккей, ә бөтенесе шул эчәргә кайнар чай! Ә тагын кисәк бәйрәм итәргә бәйрәмнәр, алырга бүләкләр, багарга Святкида һәм утырырга өйдә һәм, төренеп җылы юрганда, укырга яраткан китапны!</span><span />
А и В (не уверен)
На всякий случай посмотри доугие
7 лютого 1812 — народився в Лендпорте поблизу Портсмута в сім’ї службовця фінансового управління морського відомства. З 1817 по 1823 родина Діккенса проживала в місті Четем, де Чарльз почав відвідувати школу. Ці роки він згодом називав найщасливішими у своєму житті. Кінець безтурботному дитинству поклали фінансові неприємності, через які батько був посаджений в боргову в’язницю, а 11-річний Чарльз змушений був кілька місяців відпрацювати на фабриці, що виробляла ваксу. 1824-1826 — роки навчання в приватній школі «Академія Веллінгтон-Хаус». 1827 — вступив на місце молодшого клерка в адвокатську контору. У 1828 р — влаштувався вільним репортером в судову палату, а в 1832 г. — парламентським кореспондентом. У 1833 р в щомісячному журналі письменник надрукував свій перший нарис — «Обід на Поплар-Вок», підписаний псевдонімом «Боз». 1836 — опублікував перші розділи роману «Посмертні записки Піквікського клубу», що мали великий успіх у читачів. У тому ж році Діккенс одружився з дочкою юриста і журналіста Дж. Хогарта Кейт, з якою він створив велику багатодітну родину (в них було 10 дітей), але так і не випробував подружнього щастя, вони розлучилися 1868. 1837-1841 рр. — Виходять в світ знамениті романи Ч. Діккенса: «Пригоди Олівера Твіста» (1839), «Життя і пригоди Ніколаса Нікльбі» (1839), «Лавка старожитностей» (1840) і ін. У 1842 р письменник здійснив подорож в США, під час якої пережив глибоке розчарування в американській демократії та американському способі життя. Ці враження знайшли відображення у романі «Мартін Чезлвит» (1844). Потім з’явився цикл «Різдвяні повісті» (1848), романи «Домбі і син» (1848), «Життя Девіда Копперфілда, розказане ним самим» (1850). В 1850-ті рр. — Були написані романи «Холодний дім» (1853), «Важкі часи» (1854) і «Крихітка Дорріт» (1857). Деякий час Діккенс працював редактором журналу «Домашнє читання», в якому друкував власні твори. Після конфлікту з видавцями він заснував аналогічний журнал «Круглий рік». З 1858 письменник виступав з публічними читаннями своїх творів. Ці читання стали легендарним явищем європейського культурного життя. 1860-і рр. — Працював над романами «Великі сподівання» (1861), «Наш спільний друг» (1865), «Таємниця Едвіда Друда» (1870, незакінчений). 9 червня 1870 — помер внаслідок інсульту.
