Слово — срібло, а мовчання — золото.
<span>Часто люди<span> </span>говорять не подумавши, цим створюють проблеми і собі, і оточуючим. Так, мовчання можна зрозуміти неоднозначно, але в більшості випадків воно "рятує" людину.</span>
Порожня бочка гудить, а повна мовчить. Хто мовчить, той трьох навчить. Менше говори — більше почуєш. У стулені вуста муха не влізе.
Любов до рідної мови, любов до рідної Батьківщини — невіддільні поняття. Вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу. Дійсно, не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови, а також своєї тривоги за її долю. Дійсно, не було жодного поета, який би не покладав на рідну мову найсвітліших надій. Так склалося тому, що кожен митець бачив долю свого народу в майбутньому невідривною від долі української мови.
<span>Мова — це душа народу. Немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова. Це, звичайно, саме ті слова, які промовляла ще за сивої давнини над колискою молода жінка, чимось схожа на матусю. Ці слова сповнені почуттям, ніби квітка нектаром. </span>
<span>Мелодійна та неповторна українська мова ввібрала в себе гомін лісів, полів, рік і морів землі нашої. Слова нашої мови переткані вишневим цвітом, барвінком, калиною. </span>
<span>Українська мовна традиція сягає до княжих далеких часів. За часів Київської Русі наше слово повновладно зазвучало на державному рівні. Потім виникли школи, друкарні, які видавали не лише духовні твори, а й підручники, наукові трактати. Але шлях нашої мови був тернистим. Скільки заборон прийшлося зазнати українській мові, починаючи з часів Петра Першого! У 1863 році один із петербурзьких циркулярів переконував, що "малоросійського язика" взагалі не існує. З ужитку виганялися рідні до болю слова. Російський цар хотів, щоб люди забули, що таке Запорозька Січ, Україна, козак... </span>
<span>XIX століття, означене в історії Європи як століття гуманізму, весни народів, виявилося для українців лютою зимою. Мова вмирала. Діялося це тоді, коли на сторожі духовності народу стояло могутнє слово Тараса Шевченка. Але від народу приховувалися найвищі прояви його духу. До розряду заборонених потрапили твори Івана Франка, Лесі Українки, Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного. </span>
Доручення, задача, загадка, урок
1. Я працюю
2. я вчусь
3. я граюся з братом
4. я граюся з сестрою
5. Я розмовляю
6. Я пишу уроки
7. Я навчаюся
8. я дивлюся кіно
9. Я вчуся готувати їжу
10. Я допомагаю мамі
10 речень з дієсловами теперішнього часу:
Я іду до школи щоб навчитися чогось нового. У школі я весело проводжу час із однокласниками. Коли я прийшов(ла) додому, моя мама допомагає мені писати уроки. А я намагаюся допомагати їй у роботі. Звичайно я полюбляю грати у комп'ютерні ігри, але батьки мені кажуть, що довго грати - це шкідливо. А я так не думаю. Також я полюляю дивитися мультфільми. Коли приходять до мене сусіди, я граюся з ними різними іграшками. Вони із задоволенням зі мною граються у різні ігри. Після тяжкого робочого мого дня я лягаю спати.
Золоті руки -( -0-0=0 -0-0) - золоті(6 букв),руки(4 букви).
Золоті руки ( з о л о т і р у к и) - золоті(6 букв),руки(4 букви).