Її розповідь була гарна й сумна водночас.Оленка розповіла, що дідусь Василь втратив свою руку , коли рятував свого молодшого братика від пожежі. Кілька десятків років тому, будинок , де жив дідусь, спалахнув, внаслідок короткого замикання. В цей час там був малий Максим, що грався іграшками.А Василь Іванович вийшов за хлібом до магазину, а коли прийшов , то побачив велике скупчення людей і густу завісу сірого диму перед його будинком. І він, згадавши , що вдома залишився брат, кинувся рятувати Максима, проте отримав безліч опіків,а ліву руку довелося ампутувати.Певно, нелегко йому довелося.Зате , Василь Іванович й Максим Іванович залишилися вірними друзями й до сьогодні.А дідусь саме чекає на приїзд брата.Цю історію він сам їй розповів, коли дівчинка допомагала йому по господарству.
А я от сиджу зараз, і мене огортає водночас відчуття суму й гордості за те, що не врятували дудісеву руку і за те, що ще є на світі хоробрі , самовіддані люди , які не бояться ризикнути власним життям заради життя іншого.
Примітка.В кінці не дуже гарно вийшло . Можна було б написати про Велику Вітчизняну, проте, я вважаю, що це занадто банально.
Прірва(п р' і р в а)
П(п)-тв, глухий, приг.
р(р')-дзвінкий,м'який,приг.
і(і)-голосний ,ненаголош.
р(р)-тв,дз,приг.
в(в)-тв,дз,приг.
а ( а) - голос, наголош.
Зделала невсе, но думаю чемто помогла.
<span>Слухай батька ,бо він породив тебе, не зневажай матір, коли вона старенька</span>
Забуття - пам"ять
.......................
Ми(іменник) підемо(дієслово),де трави(обставина) похилі(означення),де зорі(обставина) в ясній(означення) далині(обставина)(,і карії(означення)очі(додаток), і рученьки(іменник) білі(означення) насняться(дієслово) мені(додаток).
