Посилення держави не відповідало інтересам Золотої Орди.
Щоб розчленувати її на окремі уділи, хан Батий восени 1245 р.
наказав Данилові Галицькому: "Віддай Галичі" Змушений
відвідати столицю Золотої Орди, Данило Романович ціною
всіляких принижень і визнанням васальної залежності від
хана утримав за собою князівський стіл. Це дозволило йому
почати підготовку до визволення українських земель від
поневолювачів. Для зміцнення міжнародного авторитету
держави князь створив Галицьку митрополію, призначив її
митрополитом свого сподвижника — "печатника" Кирила — і
відправив його на затвердження в Нікею.
Разом з тим він уклав проти Золотої Орди союз із своїм
зятем, князем володимиро-суздальським, а також польськими,
литовськими князями та угорським королем. Заради своєї
мети галицько-волинський князь пішов на зближення з
римською курією. Але після розгрому в 1262 р. ординцями
володимиро-суздальського князя Галицько-Волинська держава
залишилася фактично віч-на-віч з наймогутнішим у світі
супротивником. Це знову змусило князя відновити зв'язки з
римською курією й навіть коронуватися у 1253 р. Проте,
переконавшись у нездатності Риму організувати хрестовий
похід проти Золотої Орди, Данило Галицький припинив з нею
стосунки. Тим самим він зняв конфесійну напругу в державі й
заручився підтримкою безкомпромісно налаштованого
православного духовенства, яке володіло умами селянства,
міщанства й більшості бояр.
Данило Галицький укріплював свої володіння, заснував на
честь старшого сина Лева м. Львів, роль якого швидко
зростала, а столицю переніс з ненадійного Галича до
неприступного Холма. Одночасно відбувалася реорганізація
війська. Ударною силою в ньому стала важкоозброєна
князівська кінна дружина, а також селянське й міщанське
ополчення. Проти них не могли встояти ні легка татарська
кіннота, ні розбещена бездіяльністю європейська дружинна
знать. Почалося визволення Галичини й Волині від
нечисленних татарських загонів і колабораціоністів з деяких
місцевих феодалів. Спільно галичани й волиняни в 1252 р.
вигнали татарську орду хана Куремси з пониззя за Дністер.
Протягом 1254—1255 рр, дружини Данила й Василька
Романовичів та Лева Даниловича звільнили землі вздовж Бугу,
Случі й Тетерева. Галицько-Волинська держава на кілька років
здобула незалежність від Золотої Орди. Але в 1259 р. на
кордонах Волині з'явилося об'єднане татарське військо,
послане великим ханом для упокорення повсталих народів.
Щоб вберегти своє дітище від розгрому, Данило Галицький був
змушений виконати наказ воєначальників про знищення
міських укріплень. Галичина й Волинь знову виявилися
беззахисними перед загарбниками, а сам князь мусив
підтвердити васальну залежність від Золотої Орди й
направити свою дружину на допомогу татарам у їхньому
поході проти Польщі та Литви.
Объяснение:
2 и 3-положительные, 1 и 4-отрицаьельные
1. Господство товарно-денежных отношений и частной собственности на средства производства.
2. Наличие развитого общественного разделения труда , превращение рабочей силы в товар.
3. Эксплуатация наёмных рабочих капиталистами.
4. Конкуренция.
Реформация-это движение за переустройство церкви.
Контрреформация-против переустройства церквки
В абсолютизме была заинтересована и крепнущая буржуазия, которая не могла еще претендовать на политическую власть, но нуждалась в королевской защите от феодальной вольницы, вновь всколыхнувшейся в XVI веке в связи с Реформацией и религиозными войнами. Установление мира, справедливости и общественного порядка было заветной мечтой основной массы французского крестьянства, связывающего свои надежды на лучшее будущее с сильной и милосердной королевской властью.
Особенность реформации в Англии заключалась в том, что была создана собственная церковь, главой которой стало светское лицо - король.
причина войны стали различия между нидерландами и испанией в области религии, традиций, культуры,экономических интересов.
Нельзя не упомянуть о том, что Наполеон учредил Кодекс гражданской процедуры, защищавший права спорящих сторон и остававшийся без изменений с 1806 по 1959 год, а в 1807 году – Коммерческий кодекс, упорядочивший сухопутное и морское торговое право.
<span>Наполеону принадлежит заслуга разрешения деликатной проблемы национального примирения посредством признания всех религий и всех философских верований. Он, опередив время, хотел учредить систему, основанную на универсальном сознании, чтобы все люди – протестанты, католики, магометане и др. – были равны. </span>
<span>Успехи в возрождении сельского хозяйства и промышленности колоссальны! Для Наполеона сельское хозяйство – «первый интерес Франции», ради которого организуется особая служба кадастра, гарантирующая землевладельцам полное и неотъемлемое право на их частную собственность. Наполеон, несмотря на рекрутские наборы, обеспечил себе поддержку сельского населения дальновидной политикой, обеспечившей процветание сельского хозяйства, которому не переставая изумлялись иностранцы. </span>
<span>За полтора века перед судом истории прошло много свидетелей, их показания различны, но в своих суждениях они неизменно руководствовались самыми высокими критериями. Что ж в итоге? Почти во всех показаниях Наполеон предстает в роли стратега, организатора, законотворца, основателя великих институтов, литератора и мыслителя. Он предстает одним из первых в ряду личностей, преобразивших мир воздействием своей воли и определивших будущее. Он собрал самую большую жатву славы, могущества и величия</span>
