<span>1.Веселка, овіяна вітром, в моїх зацвітає очах (А. Малишко).
2. На темному небі нерухомо застигли химерні клаптики хмар, посріблених промінням місяця (Ю. Збанацький).
3.Безмежний степ, ужитий снігом, спав (М. Старицький).
4.) Листя стало схоже на гору хрумкого печива, посипаного цукровою пудрою.
5.Біля входу в парк, порослого високою травою, панувала тиша.</span>
1. Над сріблом води лісової, знімаючись, щиглик дзвенів.
2. Радіючи доброму слову, біжить, як мала дитина
3.Собака лежав на животі, витягнувши передні лапи, і слухав.
4.Село, зачароване зоряним небом, синіє розкиданими хатками.
5.Прислухались і, не вірячи самі собі, одхиляли сінешні двері.
Ользі, Марічці, Наталці, річці, свекрусі, вухові, свасі, подрузі, рокові, Кременчуці, Сивашеві, вікові, Бугові, Дрогобичеві, Празі, Калушеві, Ризі.
Зробиться-(з р о б и 'ц: а)
<span>ось такі рисочки над звуками (')- пом`якшення
: це означає подовжений звук</span>