Этот великий китайский мудрец Конфуций научил меня уважать взрослых и оказывать знаки уважения младшим.Конфуций считал, что воспитанного человека легко узнать по его поведению. И правда говориться в русской-народной поговорке:" Встречают по одёжке, а проважают по уму." Воспитанный человек со всеми вежлив, он не грубит тем, кто старше или младше его.Конфуций мудрый, правильный, даёт всем цельные советы. которые помагают в жизни.И за это его и ценит народ. не даром Конфуция назвали мудрым!!!
1) недостаток местных капиталов
2) петербургский союз борьбы за освобождение рабочего класса
3) казнь адмирала Колчака
Посередині на вороному коні Ілля Муромець, дивиться вдалину з-під долоні, в одній руці у богатиря спис і щит, в іншій булатна палиця. Потужна сила, мудрість і витримка відчуваються у всьому його вигляді. У Муромця благородне російське обличчя, ясні меткі очі, прямий ніс, вольовий рот із щільно стиснутими губами, густа борода з сивиною. Сидить Ілля в Черкеську сідлі. Стоїть кінь і злегка трусить бубонцями, зло косить оком в бік ворога. Одягнений він в залізну кольчугу, на голові шолом. Пильно вдивляється Ілля — в степову далечінь, в сторону ворогів — кочівників. Він готовий до бою, але не поспішає: навіть ногу вивільнив із стремена. Зліва на білому коні Добриня Микитич, виймає меч з піхов, готовий у будь-який момент кинутися в бій. Рисами обличчя Добриня нагадує самого художника Віктора Васнєцова, тип обличчя богатиря характерний для російських людей. Одягнений він багато і ошатно. Поверх кольчуги — дорогоцінні князівські обладунки, щит з дорогого червоного металу, інкрустованого золотом, візерунчастий високий шолом, чоботи кольору бірюзи. Добриня не так спокійний і розважливий, як Ілля Муромець. Він нетерпляче стискає рукоятку меча, наполовину вийнятого з піхов; ноги в стременах, очі пильно вдивляються в далечінь, він готовий у будь-яку хвилину кинутися в бій. Ілля — старший, без його наказу застава не зрушиться з місця. Прибере Ілля спис — значить, може Добриня кинутися на ворога. Праворуч на коні рудої масті Альоша Попович, тримає в руках лук зі стрілами. У порівнянні зі своїми товаришами він молодий і стрункий. Безбороде обличчя по-юному миловидне. На боці у Альоші Поповича сагайдак, а струнка фігура оперезана широким золотим поясом. Рудий кінь, на якому сидить Альоша Попович, низько опустив голову, маючи намір пощипати степової трави, але вуха нагострив — чекає команди.