Відповідь:
Так, так, та я не дивуюся тобі! Зі мною що иньшого. В мене, бачиш, є щось таке, ну, назвім його талісманом... він дає мені змогу безжурно слухати тієї музики, що так тебе бентежить, це щось, що, мов янгол добрий, береже кожного мого кроку, де не ступлю, куди не повернуся. Ти й не повірив би навіть!.. Та це довга історія!
Пояснення:
(С) Мирослав Капій
Не спускаючись з неба не землю - це дієприслівниковий зворот.
Прошу небайдужих,доможіть знайти мого котика . Його звати Том.У нього зелені очі.Том чорного кольору з білими плямками.А ще у нього на правому вушку- біла плямка у вигляді зірочки.
Мамо, я хочу тобі розповісти, що з нами було, коли ти нас залишила з татом, а сама поїхала у відрядження.
Уяви, моя люба, що першого ж ранку після твого від"їзду ми примудрилися проспати. Тато прокинувся тоді, коли йому вже треба було бути на роботі. А мене розбудив, коли в школі вже почався перший урок.
Я йому кажу: "Татусю, мене в школі будуть сварити за запізнення". А він: "А давай, синку, зробимо сьогодні собі вихідний". Я з ним радісно погодився. Ми поснідали яєчнею, сосисками, хлібом і кавою. До речі, було дуже смачно. За сніданком сперечалися: тато хотів піти на риболовлю, а я - у зоопарк. Я його переконав, що зоопарк цікавіше. Туди, мамусю, ми й пішли. Побачили всіх: ведмедиків, зміючок різних, тигрів, левів, верблюдів. Але найцікавіше було біля клітки з мавпочками. Знаєш, мам, вони такі непосидючі! День промайнув дуже швидко і цікаво. Мені сподобалось. А коли ти наступного разу поїдеш у відрядження, мамочко?