Герой Д. Лондона переживає різні почуття, що стосуються його фізичного й морального стану, та проявляє позитивні якості характеру. Герой відчуває змореність від довгої дороги, холод Білої пустелі, тугу від усвідомлення зради товариша, страх самотності, голод, який не вгамовується мізерною «їжею», біль у ногах, розтертих до крові, та змученому тілі, відчай після марних спроб роздобути їжу, виснаженість, що призводить до галюцинацій. Але в ланцюжку відчуттів намічається зміна на краще: це сміливість, виявлена під час зустрічі з ведмедем, усвідомлення нестримного бажання жити, спокій, яким змінився страх, терпіння, з яким герой продовжує свій важкий шлях, сила волі у поєдинку з вовком. «Саме життя в ньому не хотіло загинути і гнало його вперед». Головний герой вижив, бо він був сміливий, упертий, мав силу духу, волі, високі моральні цінності, любов до життя. «Доля вимагала від нього дуже багато. Навіть помираючи, він не підкорився смерті. Можливо, це було справжнє безумство, але і в пазурах смерті він кидав їй виклик і боровся з нею». Джек Лондон не дав імені своєму героєві, який утілює в собі узагальнений образ людини, що бореться за своє виживання й у двобої з природою відстоює своє право на існування.<span>Джерело: </span>
Проблема дружбы ( между Обломовым и Штольцем)
Проблема воспитания ( взаимодействия поколений)
Проблема счастья, одиночества, любви.
Ответ:
Объяснение:
Три басни:
Крылов https://bibra.ru/composition/vorona-i-lisitsa/
Сумарков https://bibra.ru/composition/vorona-i-lisa/
Тредиаковский https://bibra.ru/composition/voron-i-lisitsa/
В первых двух баснях мораль произносит автор, а у Тредиаковского - Лисица
Мораль в том что надо помогать друг другу лев не схавал мышь а мышь перегрызла путы
Для Олеси счастье это то, что окружает ее, т.е. море, цветы, свежий воздух, для неё важно чтобы весь мир был прекрасен, как и она сама
Для Ивана Тимофеевича слово «счастье» имеет другое значение. Это чтобы все было в его руках и все получалось с первых попыток
