<span>Вільфрел Айвенго — головний герой твору. 1. Походження
героя. (Айвенго належав до шанованого старовинного роду саксів. Його батько —
Седрік Сакс — представник тієї частини знаті, яка не бажає коритися норманам і
мріє про відродження своєї незалежності.) 2. Володіння зброєю, хоробрість,
спритність — риси справжнього лицаря (Незважаючи на те, що Айвенго дуже
молодий, ніхто з лицарів не зумів перевершити його у мистецтві володіння
зброєю. Він бере участь у всіх лицарських турнірах, відстоюючи честь і справедливість.
На турнірі під Ашбою він, коли лицарі-норманн майже стали переможцями,
з’являється із девізом «Позбавлений спадку» і перемагає в смертельному бою
найсильнішого з норманів — гордовитого храмовника Бріана де Буагільбера.). 3.
Вірність королю Річарду. (Повернувшись після хрестового походу, він вірно
служить королю Річарду, який у цей час повернувся до Англії, захищає честь
короля і його хоробрих воїнів.) 4. Чесність і шляхетність. (Айвенго попереджає
про небезпеку Ісаака, з яким хотів розправитися храмовник, допомагає вийти із
замку й дістатися до безпечного місця. Для Айвенго не має значення та
обставина, що Ісаак — єврей, хоча, за тогочасними переконаннями, християнину не
личило піклуватися про життя «нащадка зневаженого народу».) 5. Здатність на сильне
кохання. (Айвенго усім серцем покохав вихованку Седріка — леді Ровену. Його
почуття не остудило навіть те, що його батько, маючи намір одружити Ровену з
Ательстаном Коїгтисбурзьким, позбавив Айвенго спадщини й вигнав із дому.
Перемігши на турнірі під Ашбою, лицар Позбавлений Спадку обирає королевою
турніру леді Ровену. Зрештою сила кохання перемагає: старий Седрік дарував
синові прощення, і згодом Айвенго з коханою Ровеною одружуються) 6. Готовність
допомогти людям у біді. (Ребекку, дочку Ісаака, несправедливо звинуватили в
чаклунстві і, за законами того часу, мали спалити на вогнищі. Шляхетний
Айвенго, пам’ятаючи, як дівчина доглядала за ним, коли він був тяжко поранений,
поспішає на турнір захистити її честь і мечем довести її невинність.) В образі
Айвенго втілено найкращі лицарські чесноти. Автор створив портрет ідеального
лицаря, врода якого поєднується з розумом і шляхетністю, а відвага — з умінням
битися. Він доблесний, некористолюбний, вірний своїй коханій і своєму королю.</span>
Мама заботливый человек и ухажевает за мной
Все мы личности, и каждой личности нужно открыться ближнему, найти поддержку, быть услышанной. Мы никто без поддержки. Всего лишь люди, которые пытаются найти свое место в данном мире. Мы не можем обойтись без понимания, но, если все отказываются сострадать нам, помочь смириться с утратой, найти брешь в нашем сердце - мы умираем, морально, и духовно. Важно сострадать своему ближнему, ведь кто если не мы зажжем потушенный огонь, возродим человека из пепла, и отправим феникса судьбы в бой с вечностью? Мы обязаны каждому, ведь без общества мы всего лишь единицы. Жизнь стоит того, чтобы каждый раз, снова и снова видеть, как человек открывает тебе свое сердце. Прими его, и будь ближе к ангелу, который радует взор невинных.
Когда я был у бабушки в деревне я увидел черный комок,сидящий на дереве.Когда я подошел,я понял,что это был совсем маленький котенок.Он сидел высоко,а под деревом лаяла собака.Я мигом отогнал собаку,убежал за лестницей.Ловким движением поставив лестницу и сняв котенка с дерева я побежал домой,кормить потерёныша.