Образ Жени — один из центральных в повести. С каждой повой сценой все отчетливее вырисовывается характер шаловливой, увлекающейся девочки, выросшей без матери, тоскующей по родительской ласке. Старшая сестра любит ее, но напускает на себя излишнюю строгость и «взрослость», не хочет понять маленьких, но важных для Жени тайн, сердится на ее «вечно нелепые шутки», неохотно отвечает на наивные и ненужные, как ей самой кажется, вопросы. Гайдар дает читателям возможность проникнуть в сущность взаимоотношений между сестрами: Ольга заботится о Жене, но считает необходимым поучать ее, не чувствует, что обижает сестру своим недоверием. Когда разрешается один из конфликтов повести — между взрослыми и детьми, достаточно интонационного намека в голосе Жени («Оля, ты до стола не дотрагивайся. Вот этот револьвер у них громко стреляет»), чтобы Георгий и Ольга восстановили неизвестные им звенья событий, приведших к возникновению тайны Тимура и Жени. И тайна игры, ревностно хранимая от холодных, непонимающих глаз взрослых, открывается и им, ставшим наконец друзьями детей.
<span>
В образе Тимура воплощены лучшие черты пионера, выросшего в новой, социалистической стране. «Простой и милый мальчишка», «гордый и горячий комиссар» сплотил дружный коллектив. Женя, Гейка, Нюрка, Коля Колокольчиков, Сима Симаков стремятся окружить заботой семьи красноармейцев. Игра, которую ведут Тимур и его команда, проникнута высоким чувством любви к Родине. Сложны отношения Тимура и ребят со взрослыми, которые не всегда понимают их и не во всем верят. Дядю Тимура и сестру Жени смущает тайна, которой окружена эта игра. «Наши игры были просты и всем понятны»,— говорит Георгий Тимуру. Но мечтатель и фантазер Тимур уверен в своей правоте: ведь он хочет, чтобы всем было хорошо, чтобы все были спокойны. Перед его глазами «блестят и мерцают» прямые, острые лучи красных звезд, которые зажжены им на домах тех, кто ушел в Красную Армию.</span>
О тихом утре :0!!!!!!!!!!И о Яшке!
|. Образи скнар у світовій літературі. (Скупий лицар у Пушкіна, Плюшкін у Гоголя.)
ІІ. "Гобсек" — повість про утвердження влади буржуазії. (Бальзак, вірний життєвій правді, показав, як справжнім хазяїном Липневої монархії стає "вульгарний багач-вискочка", що після революції 1830 року проникає в усі сфери життя суспільства, стає при владі, потіснивши аристократію. Їхня влада не гребує нічим і часто ігнорує моральні засади життя суспільства.)
1. Чому Гобсек — типовий герой? (Гобсек — лихвар, а отже, людина, яка завжди матиме зиск у суспільстві, де ходять гроші. Не так важливо, що за гроші в обігу, але важливе до них ставлення. Гобсек типовий не тільки для свого часу, але й для будь-якого суспільства, де формуються капіталістичні відносини, де капітал завойовує позиції при владі.)
2. Які риси Гобсека сучасні? (Гобсек — це уособлення влади грошей. Головна його риса — прагнення будь-що заробити гроші, примножити капітал. Він розуміє цінність грошей і твердо оцінює їх значення для людини. Його своєрідна формула актуальна й сьогодні: гроші дають свободу, а великі гроші владу. Над усе він цінує гроші, як це дехто робить і зараз. Гроші для нього цінніші за дружбу, кохання, родинні стосунки, — на жаль, ця риса досить типова й для сучасності. І в наш час — час майнового розшарування — губляться певні цінності і стосунки.)
ІІІ. Чого не зрозумів Гобсек? (По-перше, не зрозумів, що вже на певному етапі не він володіє грошима, а вони керують ним. Втративши моральні орієнтири, Гобсек пропустив момент, коли гроші зробили його бранцем золота. По-друге, Гобсек збіднив своє життя, не зумівши поставити гроші на службу хоч би собі і своїй далекій родичці. Адже він міг насолоджуватися теплом родинної любові, дарувати кохання, по-іншому бачити цей прекрасний світ. Але він прожив павуком біля грошей.)
Валек и я встретились валеку было очень трудно и я решил ему помочь тогда я увидел его сестру и так началась у них дружба
Потому что они из разных сословий. Он дворянин, она из простых.
