<span>Язик до Києва доведе; у нашого Омелька невеличка сімейка; про мене, Семене, хоч всі на мене, аби я зверху; Настя носить булаву, а Іван плахту; що вільно панові, то не вільно Іванові; ростом з Івана, а розумом в болвана; збирається, як Маланка на весілля; думки Наполеона, а душа заяча; ніби Мамай пройшов; видеруть тебе, як Сидорову козу; який Іванко, така у нього і Маланка; Содом і Гоморра; за царя Гороха; у Сірка очі позичити; для нашого Федота не страшна робота; наша Парася на все здалася; пройти Крим і Рим; на городі бузина, а в Києві дядько; який Сава, така й слава; з Богом, Парасю, поки люди трапляються; у Крим по сіль; куди Макар телят не ганяв; канути в Лету, відкрити Америку.</span>
Кожна людина хоче спілкуватися з іншими людьми. Люди не живуть без спілкування, хіба що їх закине куди-небудь на безлюдний острів. Не спілкуючись з іншими, людина може здичавіти. А для того, щоб спілкуватися, обмінюватися інформацією, вкрай потрібна мова.<span>У словах будь-якої мови зберігаються поняття, якими людина користується в повсякденному житті. Якби не було мови, то предмети та явища не мали б назв. А людина прагне всьому дати ім'я, визначення: ложка, кішка, мишка. І щоб давати імена собі та іншим людям, людина теж користується словами. Без мови, без мовлення всі люди так і лишилися б безіменними. Ми навіть не змогли б до пуття розрізняти один одного!</span>
Прибираю свою кімнату
Моя кімната невелика, але дуже затишна. Коли прийшов час іти до школи, її впорядковували всією сім'єю. Праворуч від дверей стоїть письмовий стіл. На ньому стоїть письмове приладдя та глобус. Над столом знаходиться невелика книжкова полиця, на якій стоять усі мої підручники та зошити. Ліворуч — моє ліжко. Воно застелене яскравим покривалом, на ньому зручно сидять мої улюблені м'які іграшки.
<span>Тож коли настає день прибирання, я знаю, що мені робити. Насамперед слід витерти від пилу підвіконня, полити квіти. Стерти пил із усіх полиць і зі стільця також, потім поскладати речі на свої місця, взяти пилосос і почистити килим. Коли це робиш систематично, — немає ніяких проблем, немає невдоволення чи небажання прибирати. Моя кімната мені дуже подобається ще тим, що на стелі наклеєні такі дивні шпалери: коли світло вимикається, вони сяють зірками на нічному небі. І мені здається, що я лечу в космосі, махаю всім на прощання рукою і... непомітно засинаю.</span>
Написати Твір-мініатюра на тему Говори з іншими поменше а з собою побільше»