<span>Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки допомогти близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя. Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути» Риси характеру Климка: а) щирий, добрий, працьовитий; б) мужній, вольовий; в) благородний, чуйний, уважний, турботливий г) винахідливий.</span>
Спочатку в транскрипції записуєш,а потім розглядаєш кожний звук
[-o-o-]папір;
[=о - -о]ріпка
Я досить часто замислююсь над тим, що таке щастя та як його досягти. Я розумію, що для кожної людини щастя - це щось особисте. Комусь для повної гармонії та абсолютного задоволення життям потрібно мати багато грошей, а комусь - здоров'я. Зараз я з впевненістю можу сказати, що я щаслива людина. Що робить мене щасливою? Досить прості речі. Я здорова, усміхнена, поряд зі мною мої батьки та бабусі з дідусями. Звичайно, бувають і негаразди. Але я не сприймаю їх як велику трагедію, адже головне - що ми всі разом і щасливі.
