Заповіт Ярослава Мудрого.
Ярослав Мудрий помер 20 лютого 1054 р. Передчуваючи наближення смерті, він усвідомлював неминучість наступної боротьби за владу між своїми синами й спробував цьому запобігти. Ярослав Мудрий склав заповіт, у якому закликав синів жити в мирі та злагоді й установив нову систему успадкування князівських престолів. В основу запропонованої Ярославом Мудрим нової системи управління та успадкування князівств було покладено принцип сеньйорату, тобто влади найстаршого в роді. Територія Київської держави поділялася на окремі володіння — уділи. Сини Ярослава повинні були князювати в них за принципом родового старшинства, передаючи владу від старшого брата до наступного за віком, що спричиняло переміщення всіх князів з одного володіння до іншого. Унаслідок цього, за задумом Ярослава, кожен князь мав можливість із часом стати великим князем київським мирним шляхом. Ще за свого життя Ярослав заповідав київські землі старшому синові Ізяславу, чернігівські — Святославові, переяславські — Всеволодові, Володимирсько-Волинські — Ігореві, Смоленські — В’ячеславові.
Нова форма державного правління повинна була зберегти єдність Київської Русі й мирний шлях передачі влади.
Порівняльна характеристика братів Остапа і Андрія
Подарунок від матері. «Осавули привезли синам Тараса благословення від старої матері і кожному по кипарисовому образку з Межигірського київського монастиря. Що пророкує і каже це благословення?..» Кожен із синів замислився. Про що? Вони були такі різні...
З однієї родини, завжди разом, а такі не схожі.
Остап і Андрій у родинному гнізді. Обидва збентежені прийомом батька. Мати дивилася зі сльозами на очах. Які вони дорослі!
Роки, що минули у бурсі. Як навчався Остап? Неохоче, тікав, закопував неодноразово буквар, доки батько не попередив, що не бачити йому Січі, якщо не вгамується і не почне вчитися. Гарний товариш.
Андрій навчався охоче, легко. Був ватажком небезпечних дій бурсаків, але завжди йому щастило уникнути покарання. Був зухвалим, майже нахабним — сподобалася панночка — вночі заліз у спальню.
Життя братів серед козаків на Січі. Не дав Тарас насолодитися домівкою, всупереч проханню старої повіз синів на Січ наступного дня. Майже одразу Остапа і Андрія стали поважати як сміливих, безстрашних козаків. Влучно стріляли, перепливали Дніпро проти течії.
Випробування у першій сутичці з ляхами. Обидва у битві виявили здібності справжніх вояків. «Остапу, здавалося, на роду був написаний битвений шлях», він мав силу лева; був спокійним, холоднокровним, його навіть виберуть курінним отаманом замість вбитого Бородатого. Андрій був запальним і міг у запалі вчинити неймовірне.)
Останні хвилини життя обох братів. Прийшла татарка від панночки, і це вирішило долю Андрія. «Ти моя вітчизна...» — казав їй Андрій. Зустріч із батьком у лісі. Остапа полонили перед очима батька. Як він не намагався скинути з себе ляхів, але їх наскочило занадто багато. На його страті був Тарас, який бачив, що син зносить тортури, наче велетень.
<span>Що напророкував кипарисовий образок... Одному кипарисовий образок не допоміг: власні почуття перемогли, бажання кохати затьмарило розум. Іншому — допоміг перемогти неймовірний біль перед смертю. Гоголь співчував і Андрію, і Остапу. Читачу прикро, що Андрій став зрадником. Остап і в останню мить свого життя не втрачає людської гідності.
</span>
На каком это языке я непонимаю
Не живая.природа,ведь он состоит не из клеток