Попал старому мастеру Прокопьичу в ученики смышленый парнишка Данила, да такой талант в нем оказался, что задумал он чашу каменную сделать, чтоб как живой цветок была. Трудно это оказалось, но на помощь пришла Хозяйка Медной горы- обещала в свои чертоги проводить, да истинную красоту камня показать. Так бы и остался Данила в мастерах Хозяйки, да невеста его Катенька не побоялась вступить в спор за любимого.
образ праведника встречаются в произведениях "<span>Русские праведники в произведениях Н С Лескова " и " Матренин двор"</span>
Объяснение:
Він був дуже добрим, бо допомагав людям. Сміливим, бо давав людям те, що Зевсу не подобалося. Був кмітливий, та мав добре серце. Бо не жалів себе, знаючи сили Зевса. Потім, як знаєш, був наказаний вічною мукою
<span>Петрусь<span> народився в багатій родині поміщика. З народження він був сліпим. Мати, дізнавшись про сліпоту Петруся, намагалася оточити сина зайвою опікою і увагою. Вона прагнула балувати його, пестити і леліяти. Але дядько Петруся, Максим, що втратив на війні ногу, зажадав, щоб до хлопчика не виявляли «дурну дбайливість». На думку Максима, Петрусь повинен був сам пристосовуватися до життя. І надалі дядько залишався суворим і добрим другом хлопчика. Він не дозволяв Петрусеві відчувати свою неповноцінність. Герой з дитинства займався музикою, розвиваючи і збагачуючи свій духовний світ. Петрусь виріс повноцінним, духовно багатим і талановитою людиною. Він став музикантом. До свого першого концерту він пройшов тяжкий шлях, на якому були розчарування у собі, горе, сльози, душевна криза. Завдяки дядькові Максиму, Петро знайшов у собі сили перебороти себе, здолати обставини, пов'язані зі сліпотою. Герой дійсно прозрів, тому що побачив реальне життя, пізнав його і зміг подарувати своє мистецтво людям. Окрім того, Петрові пощастило, що він зустрів Евеліну. Дівчина покохала його і вийшла за нього заміж. Отже, він щасливий ще й тим, що пізнав кохання, має сім'ю, маленького сина, який народився зрячим. У нього попереду щасливе майбутнє.</span></span>
Хорошо там где нас нет.................................