Будда это человек который думал что жизнь это наказание. Он учил людей добру и быть хорошим человеком.
Не боги знаходили і добували глину, тим більше не вони ліпили і випалювали горщики. Загальні гончарні форми брали початок ще з часів Київської Русі і навіть раніше. Проте кожний тип гончарних виробів мав свої особливості, зумовлені і місцевими традиціями, і сортом глини, і майстерністю гончара.
Тільки спеціалісти могли розібратися у сортах глини. Скажімо, полтавські гончарі розрізняли «піскувату» — піщанисту вогнетривку глину, «сипець» — сильно піщанисту глину, «жорстку» — велико-зернисту глину, «наглинок» — жовтувато-зелену глейку глину.
Гончарі використовували глину в ч истому вигляді, а також у різноманітних сумішах. Її привозили з «глинища» і зберігали на подвір’ї. Чим довше вона там лежала, тим краще. За необхідності її заносили у майстерню і заливали водою. Замішану, як тісто, глину били веслами, колотили дерев’яними молотками — «довбиями», «стругали спеціальними «стругами», зробленими з уламків коліс, або різали дротом. Після цього глину розкачували у різної довжини ковбаски.
Від них гончар відщипував шматочки і обробляв спочатку на ручному, а пізніше на важкому ножному гончарному крузі. Після обробки вироби сушили на подвір’ї або в домашній печі. Остання операція — випалення. Його здійснювали у гончарній печі. Вироби у піч ставили рядами, між якими були переділки. Необхідно було стежити за температурою. Випалення часто тривало близько доби і поділялося на три етапи: випалення на слабкому, середньому та сильному вогні. Вистигали вироби під нічним склепінням.
<span>Чимало виробів покривалися поливою, яку одержували з піску та окису свинцю. А для розпису використовували фарбу, яку наливали у коров’ячий ріжок, у вузький кінець якого було вставлено перо.</span>
Гуситы — название чешского реформаторского религиозного движения, названное по имени Яна Гуса и принявшее в 1419 году революционные формы. На формирование идеологии гуситов оказали влияние взгляды Уиклифа, вальденсов и чешского реформатора Матвея из Янова. Радикальные гуситы отрицали авторитет Церкви и признавали лишь Священное Писание как единственную основу веры. Умеренные гуситы призывали к реформированию Церкви, воспринимали таинства в основном в католическом духе, однако требовали упростить литургию и ввести богослужение на чешском языке.
Последствия движения гуситов
привело к установлению в Чехии мирного сосуществования двух конфессий — католиков и чашников, которое было окончательно закреплено договором в Кутна-Гуре (1485). Более радикальной группой гуситов были так называемые «чешские (богемские) братья» , начавшие формироваться в 1457 году и отколовшиеся от чашников в 1476. «Богемские братья» не признавали таинств, отвергали пресуществление. Проблема сосуществования католиков и гуситов в Чехии обострилась в XVII веке в связи с распространением в Чехии идей Реформации. В это время многие чашники сблизились с лютеранами, а «богемские братья» с кальвинистами. Императоры из династии Габсбургов во второй половине XVII века стремились к отмене прав гуситов, что привело к Тридцатилетней войне (1618—1648). После поражения Чехии в войне церковные организации гуситов на долгое время прекратили своё существование.
Китай долго был закрыт для всех. Эта страна жила обособлено и самостоятельно.Они ни с кем не воевали и на них никто не нападал. Армия была слабой и необученной, оружия было мало, потому что в этом не было необходимости. Не было у Китая и мощного флота. Очень мало внимания уделяли армии. Что, собственно, их и подвело, когда на них начали нападать европейские державы.
<span>Использование по сути рабского труда и соотношение "накопление-потребление" смещено в сторону "накопления" (где-то 85 на 15, в 80-ые - годы 75 на 25)</span>
